смак

вхо́дити / ввійти́ в смак. Починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось. Дедалі в смак ввіходив (Бертольд) І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка).

добира́ти (дохо́дити) / добра́ти (дійти́) смаку́. 1. в чому і без додатка. Відчувати задоволення від їжі, питва. Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати (Я. Баш); Проценко мовчав, ковтаючи чай .. Він ніяк не доходив смаку (Панас Мирний). добира́тися смаку́. В роті в його від випивки мов потерпло — німіло, він уже не добирався ніякого смаку ні в чому (Панас Мирний). 2. в чому. Поступово захоплюватися чим-небудь; виявляти інтерес, любов до чогось. Любов Прохорівна добрала смаку в науковій праці свого Женічки (Іван Ле).

до смаку́. 1. кому і без додатка. Подобається, імпонує кому-небудь. — Зібралась компанія, зовсім мені не до смаку,— сказала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький). 2. Гарно, вишукано. Двері відчинила Аспазія. Глянула на струнку даму, одягнуту ніби й просто, але й до смаку, і сторопіла (П. Панч). 3. кому і без додатка. Відповідно до чиїхось уподобань. І що то вже вмів їм до смаку заграти! Чи заспівати, чи присвиснути або історію сказати (П. Куліш).

зі сма́ком. 1. З великим апетитом. — Їсти — страх хочеться. З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський). 2. Гарно, вишукано. Їй подобалася ця затишна, зі смаком обставлена кімната (М. Олійник). 3. Із задоволенням, з приємністю. Сьогодні, після довгої перерви, він (Данило) зі смаком писав свої етнографічні замітки, вплітаючи в них пісні й прислів’я (М. Стельмах).

на (під) смак чий. 1. Відповідно до чиїхось поглядів, уподобань. — Як вам подобаються наші періодичні видання: “Громадська думка”, “Рідний край”, “Шершень”. На мій смак — все воно сіре, малоцікаве (М. Коцюбинський). 2. Відповідний чиїмсь поглядам, уподобанням. Я мусив мовчки признати, що такі подружжя не зовсім під мій смак (Леся Українка).

по смаку́ чиєму. Відповідний чиїмсь поглядам, уподобанням. — Служба по мені, по моєму смаку і вдачі (І. Нечуй-Левицький).

прийти́ся до душі́ (до смаку́) кому. Відповідати чиїмсь нахилам, природним здібностям, інтересам і т. ін.; сподобатися комусь (перев. про що-небудь). Якщо робота прийшлася до душі, людина .. віддається їй уся, вболіває за доручену справу (П. Оровецький); Потім їй попалась в руки історія і так само не прийшлася їй до смаку (І. Нечуй-Левицький). прихо́дитися до смаку́. Життя (міське) ще менше приходилось йому до смаку (І. Франко). прийти́ до душі́. Чи так вона всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого розважитись, тільки так комахою й налазять (паничі) і налазять (Марко Вовчок). прийти́ся по душі́. Випили (гості) й варенухи. Посмакували. По душі прийшлась (Д. Мордовець).

припа́сти / припада́ти до смаку́ кому. 1. Виявитися співзвучним чиїмсь думкам, роздумам, сподіванням і т. ін.; зацікавити когось (про що-небудь). Олеся знала з романів про того Купідона та Амура, й ті слова дуже припали їй до смаку (І. Нечуй-Левицький); — Розмова припадає мені до смаку (І. Нечуй-Левицький). 2. Захопити кого-небудь, сподобатися комусь. — Шукаю відповіді на запитання: чому ви припали до смаку отій Катерині? (Н. Рибак).

у смак. 1. З апетитом, з насолодою. Балабуха стукнув чарку до дна і в смак з’їв пирога, неначе після дуже важкої, але добре скінченої праці (І. Нечуй-Левицький). 2. Досхочу, вволю. Мати з попадею за плач мерщій, і добре, у смак, наплачуться собі (Марко Вовчок); — Та, може, спершу б треба в загс, та щоб, як слід, весілля.— Ото б ми випили вже в смак! (П. Дорошко).