смак

Чи смак, чи не смак, аби кишка, як кулак.

Треба їсти що є, аби живіт був повний.

Як тобі дам, то тобі смак скривиться.

Грозьба, уважай бо так тебе наб'ю, що й їсти не зможеш, та не схочеш.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смак — смак іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. смак — (ледь помітний) присмак; (до їжі) апетит; П. уподобання, ФР. приємність, задоволення, вподоба, насолода; (чий) стиль, манера, копил; смакота; ЯК ПР. СЛ. СМАЧНО. Словник синонімів Караванського
  3. смак — див. уподобання Словник синонімів Вусика
  4. смак — [смак] -ку, ор. -ком, м. (y) -ку, мн. -ки, -к'іy Орфоепічний словник української мови
  5. смак — -у, ч. 1》 Одне з п'яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. смак — СМАК, у́, ч. 1. Одно з п'яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. Словник української мови у 20 томах
  7. смак — Здатність розпізнавати і розрізняти с. речовин у ротовій порожнині; смакові враження виникають внаслідок подразнення цими речовинами смакових рецепторів язика; відчуття смаку тісно пов'язане з відчуттям нюху. Універсальний словник-енциклопедія
  8. смак — вхо́дити / ввійти́ в смак. Починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось. Дедалі в смак ввіходив (Бертольд) І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  9. смак — Смак, -ку́; смаки́, -кі́в; не до смаку́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. смак — СМАК, у́, ч. 1. Одно з п’яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. Словник української мови в 11 томах
  11. смак — Смак, -ку м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Словник української мови Грінченка