смикати

сми́кало / смикну́ло за язи́к (за язика́), безос. 1. кого. Невідомо, навіщо треба було говорити про щось (про каяття, досаду з нагоди власного або чийогось невдалого, недоречного висловлювання). — Ну, брат, і смикнуло ж мене за язик рекомендувати тебе (Ю. Збанацький). 2. кого і без додатка. Комусь дуже хочеться щось сказати. Матросові Марусику все хотілося сказати за свою гармошку, так і смикало за язик, та стримувався (Є. Гуцало).

сми́кати (сі́пати, тяти́) за по́ли кого і без додатка. Настирливо, невідступно просити, вимагати у кого-небудь щось. Смішні ті наші видавці: оце смичуть за поли,— давай щось нового! (Леся Українка); (Коренєв:) О, ви ще в інституті, На кафедрі, пояснювали нам Конструкції, немов читали вірші. (Панащенко:) А ви, юначе, в ті часи мене За поли сіпали (Л. Дмитерко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

смикати — сми́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
смикати — Сіпати, шарпати, термосити, торгати, торсати, (поли) обсмикувати; (з чого) висмикувати, виривати; (з гілки) зривати; (- корчі) тіпати; (горілку) ВУЛ. дудлити, смоктати; (кого) не давати покою кому; п! СОТАТИ. Словник синонімів Караванського
смикати — див. палити; пиячити; рвати; тягти Словник синонімів Вусика
смикати — смикаю, смикаєш і смичу, смичеш, недок. 1》 перех. і неперех. Тягнути рвучкими і різкими рухами; сіпати. || безос. || Термосити, привертаючи увагу. || Шарпати, кошлатити що-небудь (про вітер). || Обсмикувати. || Те саме, що клювати 4). 2》 неперех., чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
смикати — СМИ́КАТИ, сми́каю, сми́каєш і сми́чу, сми́чеш, недок. 1. кого, що. Тягнути рвучкими і різкими рухами; сіпати. Рвуть [перекупники] з рук, смикають, розтягують клунки, не поторгувавшись несуть в хати (І. Словник української мови у 20 томах
смикати — ПЕРЕСМИ́КУВАТИ (ПЕРЕСМИКА́ТИ) (робити різкий, часто судорожний рух тілом, обличчям і т. ін.; викликати різкий рух тіла, обличчя тощо), СІ́ПАТИ, СМИ́КАТИ, ТІ́ПАТИ (викликати здригання); ПЕРЕХИ́ТУВАТИ діал. (перев. від болю, сильного почуття). — Док. Словник синонімів української мови
смикати — СМИ́КАТИ, сми́каю, сми́каєш і сми́чу, сми́чеш, недок. 1. перех. і неперех. Тягнути рвучкими і різкими рухами; Сіпати. Рвуть [перекупники] з рук, смикають, розтягують клунки, не поторгувавшись несуть в хати (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
смикати — Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. Екатер. у. 2) Выпить. Словник української мови Грінченка