1. Фразеологічний словник української мови

смоктати

пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т. ін.) кров з кого, чию. 1. Тяжко визискувати, експлуатувати кого-небудь. У селі управа колишня: поміщик панствує, п’є кров з бідняків (Нар. опов.); Як ссав (панич Льольо) народну кров, так буде і далі ссати (М. Коцюбинський). попи́ти кро́ві (по́ту) з кого, чиєї, чийого (тривалий час). — Що ж, напанувались, попили .. людської крові, пора й честь знати. Під ці слова в усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились у чужих .. степах (М. Стельмах); Минулося з снопа восьмого чи десятого, попили (багатії) нашого поту — годі! (А. Головко). 2. Знущатися з кого-небудь, кривдити, мучити когось. Мучилася (Горпина), а далі й схаменулася: “Чи я їм справді на глум далася? Один кат кров мою п’є, а та глуха потороча — горілку” (Л. Яновська).

смокта́ти ко́ло (бі́ля) се́рця (за се́рце, під грудьми́) кого і без додатка. Мучити, непокоїти кого-небудь, виклика́ти відчуття душевного болю від чогось неприємного. Йонька ніби погодився, але ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце (Григорій Тютюнник).

смокта́ти ма́мину ци́цю, ірон. Бути дуже малим. — А ти мене не вчи! — раптом скипів Оксен.— Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Григорій Тютюнник).

ссе (смо́кче) / засса́ло (засмокта́ло) під ло́жечкою у кого, безос. Хто-небудь переживає, непокоїться через щось. — Ой, скупий же ви народ — армійські інтендати! .. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (М. Руденко); Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смоктати — (втягувати в себе якусь рідину) ссати, всотувати. Словник синонімів Полюги
  2. смоктати — смокта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. смоктати — Ссати; (сік) висмоктувати, тягнути, (кров) пити; (вологу) всмоктувати, кн. АБСОРБУВАТИ; (горілку) цмулити; ФР. засмоктувати; (пахощі) вдихати, тягнути в себе; (серце) мучити, колупати, краяти, роздирати, роз'ятрювати, пригнічувати; (під серцем) боліти, нити; цмоктати. Словник синонімів Караванського
  4. смоктати — див. їсти; пити; пиячити Словник синонімів Вусика
  5. смоктати — [смоктатие] -моукчу, -кчеиш; нак. -кчи, -моукч'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. смоктати — смокчу, смокчеш, недок., перех. і без додатка. 1》 Рухами губ і язика втягувати в рот з чого-небудь якусь рідку масу, рідину і т. ін. || Втягувати молоко матері в рот із сосків грудей, вимені; годуватися материнським молоком. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. смоктати — СМОКТА́ТИ, смокчу́, смо́кчеш, недок., що і без дод. 1. Рухами губ і язика втягувати в рот з чого-небудь якусь рідку масу, рідину і т. ін. Ми з архітектором стояли біля джерела і крізь скляні трубочки смоктали із склянок воду (О. Словник української мови у 20 томах
  8. смоктати — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. смоктати — Смокта́ти, -кчу́, -кчеш, -кчуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. смоктати — СМОКТА́ТИ, смокчу́, смо́кчеш, недок., перех. і без додатка. 1. Рухами губ і язика втягувати в рот з чого-небудь якусь рідку масу, рідину і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  11. смоктати — Смокта́ти, -кчу́, -чеш гл. 1) Сосать. Смоктав люльку. Стор. МПр. 121. Смоктали їх пявки. 2) Пить жадно. Галушки глитала, сирівець смоктала. Щог. В. 78. Словник української мови Грінченка