снувати

плести́ (снува́ти, спліта́ти і т. ін.) павути́ння (павути́ну). Підступними, хитрими діями примушувати підкорятися своєму впливові. Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Н. Рибак); Майже всі вони були байськими боржниками, залежали від нього, а бай хитро плів навколо них свою павутину (О. Донченко); Та обоє вони не знали й не відали, як уже почав снувати своє чорне павутиння Матюша Жигай (А. Шиян). мота́ти павути́ну. Глитай павутину мотав, та сам від того сконав (Укр.. присл..). заво́дити павути́ну. Він .. знав кожного вдачу, душу й заводив свою .. павутину на цілу околицю (І. Нечуй-Левицький).

снува́ти думки́. Обдумувати щось, думати над чим-небудь (перев. одночасно займаючись чимось). Таубенфельд, погойдуючись на м’якому сидінні, снував думки (Ю. Бедзик).

снува́ти (свої́) химе́ри. Вигадувати що-небудь; фантазувати. Чайка не слухає перемовлянь Миколи з старшиною. Він взагалі нездатен прислухатися до будь-кого. Він далі снує свої химери (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

снувати — снува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
снувати — (тканку) засновувати; (павутиння) плести; (надії) плекати; (думки) ІД. заглиблюватися у; (туди-сюди) РУХАТИСЯ, сновигати; (пляни) складати, виробляти, плекати, сов. виношувати; (- хмари) пливти; (в голові) (- мрії) роїтися, снуватися. Словник синонімів Караванського
снувати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
снувати — сную, снуєш, недок. 1》 перех. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал. || Намотувати (пряжу на мотовило). 2》 перех. Переплітаючи нитки, волокна і т. ін., з'єднуючи їх, виготовляти щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
снувати — СНУВА́ТИ, сную́, снує́ш, недок. 1. що. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал. Десь під кінець зими батько вносив у хату оснівницю, і мати починала снувати основу (В. Минко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
снувати — НИКА́ТИ (ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби), ТИНЯ́ТИСЯ розм., ШВЕ́НДЯТИ розм., ШВЕ́НДЯТИСЯ розм. рідше, ШАЛА́ТИСЯ розм., СЛОНЯ́ТИСЯ розм. рідше, МИ́КАТИСЯ розм. рідше; СНУВА́ТИ розм., СНУВА́ТИСЯ розм. рідше, СНОВИГА́ТИ (СНОВИГА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
снувати — Снува́ти, сную́, снує́ш, снує́; снуй, сну́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
снувати — СНУВА́ТИ, сную́, снує́ш, недок. 1. перех. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал. Словник української мови в 11 томах
снувати — Снувати, -ную́, -єш гл. 1) Сновать, дѣлать основу для тканія. 2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати. Гол. II. 5. Словник української мови Грінченка