снувати

снува́ти

сную, снуєш, недок.

1》 перех. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал.

|| Намотувати (пряжу на мотовило).

2》 перех. Переплітаючи нитки, волокна і т. ін., з'єднуючи їх, виготовляти щось.

|| Виділяючи клейку рідину, утворювати павутину (про павуків та інших членистоногих тварин). Снувати павутиння.

3》 перех., перен. Створювати, плекати щось у своїй уяві.

Снувати думкиумку) — думати (перев. слухаючи щось).

4》 неперех., розм. Поспішно рухатися в різних напрямках, назад і вперед.

|| Рухатися назад і вперед, прокладаючи основу (про ткацький човник).

|| Ходити без певної мети, без визначеного напрямку; никати.

|| Швидко рухати чим-небудь.

5》 неперех., перен. Переміщатися в просторі (про хмари, дим і т. ін.).

6》 неперех., перен. Безперервно виникати в уяві у великій кількості (про думки, мрії і т. ін.); роїтися.

|| Поставати в уяві.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снувати — снува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. снувати — (тканку) засновувати; (павутиння) плести; (надії) плекати; (думки) ІД. заглиблюватися у; (туди-сюди) РУХАТИСЯ, сновигати; (пляни) складати, виробляти, плекати, сов. виношувати; (- хмари) пливти; (в голові) (- мрії) роїтися, снуватися. Словник синонімів Караванського
  3. снувати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  4. снувати — СНУВА́ТИ, сную́, снує́ш, недок. 1. що. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал. Десь під кінець зими батько вносив у хату оснівницю, і мати починала снувати основу (В. Минко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. снувати — плести́ (снува́ти, спліта́ти і т. ін.) павути́ння (павути́ну). Підступними, хитрими діями примушувати підкорятися своєму впливові. Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Н. Фразеологічний словник української мови
  6. снувати — НИКА́ТИ (ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби), ТИНЯ́ТИСЯ розм., ШВЕ́НДЯТИ розм., ШВЕ́НДЯТИСЯ розм. рідше, ШАЛА́ТИСЯ розм., СЛОНЯ́ТИСЯ розм. рідше, МИ́КАТИСЯ розм. рідше; СНУВА́ТИ розм., СНУВА́ТИСЯ розм. рідше, СНОВИГА́ТИ (СНОВИГА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. снувати — Снува́ти, сную́, снує́ш, снує́; снуй, сну́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. снувати — СНУВА́ТИ, сную́, снує́ш, недок. 1. перех. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал. Словник української мови в 11 томах
  9. снувати — Снувати, -ную́, -єш гл. 1) Сновать, дѣлать основу для тканія. 2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати. Гол. II. 5. Словник української мови Грінченка