снувати
снува́ти
сную, снуєш, недок.
1》 перех. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал.
|| Намотувати (пряжу на мотовило).
2》 перех. Переплітаючи нитки, волокна і т. ін., з'єднуючи їх, виготовляти щось.
|| Виділяючи клейку рідину, утворювати павутину (про павуків та інших членистоногих тварин). Снувати павутиння.
3》 перех., перен. Створювати, плекати щось у своїй уяві.
Снувати думки (думку) — думати (перев. слухаючи щось).
4》 неперех., розм. Поспішно рухатися в різних напрямках, назад і вперед.
|| Рухатися назад і вперед, прокладаючи основу (про ткацький човник).
|| Ходити без певної мети, без визначеного напрямку; никати.
|| Швидко рухати чим-небудь.
5》 неперех., перен. Переміщатися в просторі (про хмари, дим і т. ін.).
6》 неперех., перен. Безперервно виникати в уяві у великій кількості (про думки, мрії і т. ін.); роїтися.
|| Поставати в уяві.
Значення в інших словниках
- снувати — снува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- снувати — (тканку) засновувати; (павутиння) плести; (надії) плекати; (думки) ІД. заглиблюватися у; (туди-сюди) РУХАТИСЯ, сновигати; (пляни) складати, виробляти, плекати, сов. виношувати; (- хмари) пливти; (в голові) (- мрії) роїтися, снуватися. Словник синонімів Караванського
- снувати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
- снувати — СНУВА́ТИ, сную́, снує́ш, недок. 1. що. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал. Десь під кінець зими батько вносив у хату оснівницю, і мати починала снувати основу (В. Минко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- снувати — плести́ (снува́ти, спліта́ти і т. ін.) павути́ння (павути́ну). Підступними, хитрими діями примушувати підкорятися своєму впливові. Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Н. Фразеологічний словник української мови
- снувати — НИКА́ТИ (ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби), ТИНЯ́ТИСЯ розм., ШВЕ́НДЯТИ розм., ШВЕ́НДЯТИСЯ розм. рідше, ШАЛА́ТИСЯ розм., СЛОНЯ́ТИСЯ розм. рідше, МИ́КАТИСЯ розм. рідше; СНУВА́ТИ розм., СНУВА́ТИСЯ розм. рідше, СНОВИГА́ТИ (СНОВИГА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
- снувати — Снува́ти, сную́, снує́ш, снує́; снуй, сну́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- снувати — СНУВА́ТИ, сную́, снує́ш, недок. 1. перех. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал. Словник української мови в 11 томах
- снувати — Снувати, -ную́, -єш гл. 1) Сновать, дѣлать основу для тканія. 2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати. Гол. II. 5. Словник української мови Грінченка