1. Фразеологічний словник української мови

стигнути

се́рце сти́гне (холо́не) / прохоло́ло (охоло́ло) чиє, у кого і без додатка. 1. У кого-небудь зменшилася сила вияву якихось почуттів (кохання, ненависті і т. ін.). Вона устала така веселенька, хоч і вчора її лаяно, та дитяче серце скоро стигне, образи швидко холонуть (Панас Мирний); Я почула, що моє серце вже прохололо, перестало ненавидіти його… (Ганна Барвінок); Перші, кажуть, любощі — дурниця .. А прохолоне серце, підуть докори та перекори (Панас Мирний). 2. Кому-небудь дуже страшно, боязко. Маруся похолола… Чула, як стигло серце. Незрозумілий, елементарний якийсь жах перетряс нею цілою (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стигнути — сти́гнути 1 дієслово недоконаного виду дозрівати сти́гнути 2 дієслово недоконаного виду застигати Орфографічний словник української мови
  2. стигнути — Вихолоджуватися, ХОЛОНУТИ, (- їжу) вистигати; (- овочі) ДОСТИГАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. стигнути — див. дозрівати Словник синонімів Вусика
  4. стигнути — СТИ́ГНУТИ¹, ну, неш; мин. ч. стиг і сти́гнув, ла, ло; недок. 1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). – Я пам'ятаю, тоді саме цвіли абрикоси, а тепер вони вже починають стигнути, – почав Ломницький (І. Словник української мови у 20 томах
  5. стигнути — I -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і стигнув, -нула, -нуло; недок. 1》 Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2》 перен. Поступово наближатися, надходити, розповсюджуватися. II -ну, -неш; мин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стигнути — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  7. стигнути — Сти́гнути, -гну, -гнеш (доспівати і холонути) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стигнути — СТИ́ГНУТИ¹, ну, неш; мин. ч. стиг і сти́гнув, ла, ло; недок. 1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). — Я пам’ятаю, тоді саме цвіли абрикоси, а тепер вони вже починають стигнути, — почав Ломницький (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. стигнути — Сти́гнути, -гну, -неш гл. 1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне. 2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне. Св. Л. 285. 3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть. Словник української мови Грінченка