1. Фразеологічний словник української мови

судний

до гробово́ї (рідше до су́дної) до́шки. До кінця життя, до смерті. Мати ще й до нині плаче, а в мене й до гробової дошки не перестане боліти (І. Франко); Пам’ятатиме до нових віників і до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Укр.. присл..).

до (са́мого) су́дного дня. До кінця світу, довіку. Тяжко, тяжко, що на гробі До судного дня не прийде ніхто в жалобі (Пісні та романси); Чоловік вирядився.., а тут заліз в такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (С. Ковалів); Щоб ти сміявся й не переставав до самого судного дня! — стає на поріг Василина і вся аж пашить гнівом (М. Стельмах).

до су́дної годи́ни, заст. До самої смерті, до кінця життя. Буду пам’ятати моє горе до судної години! (З журналу).

су́дний день; су́дна годи́на. 1. Час страшної кари; кінець світу. Хвилинами мені здавалось навіть, що цей вечір буде судним днем мого неспокійного життя (М. Хвильовий); Від спалахів ракет і вибухів бомб ніч здавалась зеленим судним днем (Ірина Вільде). 2. Справедливе покарання, відплата. (Молодий хлопець:) Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка); Коли навіть такі, як Лаврін, вкинулися у політику, то скоро настане судний день і над Гітлером (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судний — су́дний прикметник який стосується суду рідко судни́й прикметник придатний діал. Орфографічний словник української мови
  2. судний — СУДНИ́Й, а́, е́, діал. Здатний, придатний. [Селянин:] Чи ви тямите плуга в землю встромити? Чи ви судні хоч борозну рівно прогнати або снопки на воза скласти? (Леся Українка). СУ́ДНИЙ, а, е, СУ́ДНІЙ, я, є, заст. 1. Стос. до суду (у 1–3 знач. Словник української мови у 20 томах
  3. судний — I судн`ий-а, -е, діал. Здатний, придатний. II с`удний-а, -е, судній, -я, -є, заст. 1》 Стос. до суду (у 1-3 знач.), судочинства. 2》 Пов'язаний з уявленням про Страшний суд, божу кару. Судний день — а) за релігійними уявленнями – день Страшного суду; б) справедлива відплата, кара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. судний — ЗДА́ТНИЙ (ЗДА́ТЕН) (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) перев. з не, розм., СУДНИ́Й діал., ЗДА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. судний — Судни́й, -на́, -не́ на що (здатний) су́дни[і]й, -на, -не (від суд) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. судний — СУ́ДНИЙ, а, е, СУ́ДНІЙ, я, є, заст. 1. Стос. до суду (у 1-3 знач.), судочинства. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій грунт, а, заточуючись, виходили звідси з судними папірцями... Словник української мови в 11 томах
  7. судний — Судній, -я, -є, судний, -а, -е 1) Судебный, къ суду относящійся, судный. Чи сходилась де у сельці між миром судня рада — діди, замісь, щоб укладати громаді суд, росказували, звідки почалось козацтво. К. ЧР. 194. 2) — день. а) День страшнато суда. Словник української мови Грінченка