тарілка
не в свої́й тарі́лці, зі словоспол. почува́ти себе, відчува́ти себе, чу́тися і под. Незручно, невпевнено, зніяковіло і т. ін. Панки-християни, що тож (теж) були в тій купі, нараз помовкли і повідсувалися набік, чуючися не в своїй тарілці (І. Франко); З дівчатами, коли вони ніяковіють, або почувають себе не в своїй тарілці, чи й просто затнуться на своїй дівочій упертості — розбалакатись важко (Ю. Смолич); І може саме тому, що вже майже дорослий хлопець почував себе в класі серед малюків “не в своїй тарілці”, вчився він (Радивон) неохоче, зате на всілякі витівки був спритний і винахідливий (Д. Ткач).
як на тарі́лочці (тарі́лці). 1. Дуже детально, до дрібниць, нічого не приховуючи (розказати щось). (Камілла:) Я ж бажала усе своє серце виложити перед тобою — отак, як на тарілці (І. Франко). 2. Дуже добре, чітко видно щось. — Товаришу командир відділення,— сказав, весь сповнюючись почуттям особливої відповідальності, старшина Костоправ,— окоп у вас погано замаскований, з неба ви — як на тарілочці (В. Собко).
Значення в інших словниках
- тарілка — тарі́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тарі́лки Орфографічний словник української мови
- тарілка — (глибока) полумисок, (велика) таріль, сов. блюдо; талірка. Словник синонімів Караванського
- тарілка — [тар’ілка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. -лки, -лок дв'і тар'ілкие Орфоепічний словник української мови
- тарілка — Полумисок, полумисочок Словник чужослів Павло Штепа
- тарілка — ТАРІ́ЛКА, и, ж. 1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (І. Словник української мови у 20 томах
- тарілка — И, ж. Антена супутникового телебачення. За «тарілки» — з'їдять (супутникове телебачення як загроза для тоталітарної держави) (Україна Молода). Словник сучасного українського сленгу
- тарілка — (-и) ж., мол., жарт. Рулетка. ПСУМС, 68. Словник жарґонної лексики української мови
- тарілка — -и, ж. 1》 Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. || чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Тарілка борщу. 2》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тарілка — ТАРІ́ЛКА (кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають страву), ТАРІ́ЛЬ розм., ТАЛІ́РКА заст., ТАЛІ́Р заст. Стіл увесь був заставлений тарілками і блюдами з їжею (І. Словник синонімів української мови
- тарілка — Тарі́лка, -лки, -лці; -рілки́, -ріло́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тарілка — ТАРІ́ЛКА, и, ж. 1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Котл. Словник української мови в 11 томах