тарілочка

підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на тарі́лочці). Давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль. Всяка робота вимагає старанності й уміння і до всього треба рук прикласти. Бо ніхто не піднесе нам готового на тарілочці (З журналу); — То що ж, може, партійна організація на блюдечку подасть цьому нерозгаданому сфінксові (Преображенському) свою згоду (Іван Ле). підно́сити (піднести́) на блю́ді. — Хіба мало ще серед нас отаких, що ждуть, сподіваються: десь хтось за нас і цю революцію зробить. На блюді піднесе (А. Головко).

як на тарі́лочці (тарі́лці). 1. Дуже детально, до дрібниць, нічого не приховуючи (розказати щось). (Камілла:) Я ж бажала усе своє серце виложити перед тобою — отак, як на тарілці (І. Франко). 2. Дуже добре, чітко видно щось. — Товаришу командир відділення,— сказав, весь сповнюючись почуттям особливої відповідальності, старшина Костоправ,— окоп у вас погано замаскований, з неба ви — як на тарілочці (В. Собко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарілочка — тарі́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тарі́лочки Орфографічний словник української мови
  2. тарілочка — ТАРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до тарі́лка. Сала кусочками нарізали і крашанок облупили і нарізали на тарілочці (Г. Квітка-Основ'яненко); Вони сіли до столу, де стояла сковородка [сковорідка] з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. тарілочка — -и, ж. 1》 Зменш. до тарілка. 2》 Спеціальна мішень для стендової стрільби дробом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тарілочка — ТАРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до тарі́лка. Сала кусочками нарізали і крашанок облупили і нарізали на тарілочці (Кв.-Осн., II, 1956, 68); Вони сіли до столу, де стояла сковородка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Коцюба... Словник української мови в 11 томах
  5. тарілочка — Тарілка, -ки ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (см. лук). Черниг. у. ум. тарілочка. Словник української мови Грінченка