тарілочка
тарі́лочка
-и, ж.
1》 Зменш. до тарілка.
2》 Спеціальна мішень для стендової стрільби дробом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тарілочка — тарі́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тарі́лочки Орфографічний словник української мови
- тарілочка — ТАРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до тарі́лка. Сала кусочками нарізали і крашанок облупили і нарізали на тарілочці (Г. Квітка-Основ'яненко); Вони сіли до столу, де стояла сковородка [сковорідка] з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Г. Словник української мови у 20 томах
- тарілочка — підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на тарі́лочці). Давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль. Всяка робота вимагає старанності й уміння і до всього треба рук прикласти. Фразеологічний словник української мови
- тарілочка — ТАРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до тарі́лка. Сала кусочками нарізали і крашанок облупили і нарізали на тарілочці (Кв.-Осн., II, 1956, 68); Вони сіли до столу, де стояла сковородка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Коцюба... Словник української мови в 11 томах
- тарілочка — Тарілка, -ки ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (см. лук). Черниг. у. ум. тарілочка. Словник української мови Грінченка