тупцювати

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на (одно́му) мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупцювати — (перебираючи ногами, залишатися на місці) тупцяти// переступати з ноги на ногу, переминати ногами. Словник синонімів Полюги
  2. тупцювати — тупцюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. тупцювати — див. ТУПАТИ; (за ким) тупати, тьопати, тюпати, дрібцювати; (коло кого) витися, упадати. Словник синонімів Караванського
  4. тупцювати — див. іти; стояти; танцювати; ходити Словник синонімів Вусика
  5. тупцювати — ТУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш і ТУ́ПЦЯТИ, яю, яєш, недок. 1. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. Тупцюють дроворуби, хукають у руки, а носи сині, на бородах сніг (А. Словник української мови у 20 томах
  6. тупцювати — -юю, -юєш і тупцяти, -яю, -яєш, недок. 1》 Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. 2》 розм. Іти, ходити. || Бути на ногах. || Танцювати, притупуючи; танцювати нешвидко, дрібними кроками. 3》 коло (біля) кого – чого, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тупцювати — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  8. тупцювати — Тупцюва́ти, -пцю́ю, -цю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тупцювати — ТУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш і ТУ́ПЦЯТИ, яю, яєш, недок. 1. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. Тупцюють дроворуби, хукають у руки, а носи сині, на бородах сніг (Тесл. Словник української мови в 11 томах
  10. тупцювати — Тупцювати, -цю́ю, -єш гл. 1) Ходить, топая, ступать, топтаться. 2) — коло кого. Ухаживать. Словник української мови Грінченка