тупцювати

Значення в інших словниках

1. тупцювати — тупцюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. тупцювати — див. ТУПАТИ; (за ким) тупати, тьопати, тюпати, дрібцювати; (коло кого) витися, упадати. Словник синонімів Караванського
3. тупцювати — див. іти; стояти; танцювати; ходити Словник синонімів Вусика
4. тупцювати — ТУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш і ТУ́ПЦЯТИ, яю, яєш, недок. 1. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. Тупцюють дроворуби, хукають у руки, а носи сині, на бородах сніг (А. Словник української мови у 20 томах
5. тупцювати — -юю, -юєш і тупцяти, -яю, -яєш, недок. 1》 Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. 2》 розм. Іти, ходити. || Бути на ногах. || Танцювати, притупуючи; танцювати нешвидко, дрібними кроками. 3》 коло (біля) кого – чого, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тупцювати — топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на (одно́му) мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Фразеологічний словник української мови
7. тупцювати — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
8. тупцювати — Тупцюва́ти, -пцю́ю, -цю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. тупцювати — ТУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш і ТУ́ПЦЯТИ, яю, яєш, недок. 1. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. Тупцюють дроворуби, хукають у руки, а носи сині, на бородах сніг (Тесл. Словник української мови в 11 томах
10. тупцювати — Тупцювати, -цю́ю, -єш гл. 1) Ходить, топая, ступать, топтаться. 2) — коло кого. Ухаживать. Словник української мови Грінченка