1. Фразеологічний словник української мови

тяжкий

запрягти́ / запряга́ти в (тяжке́) ярмо́ кого. Поневолити, примусити працювати на себе. Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (П. Грабовський); (Дяк:) Горить душа помститись на ляхах за наш скривджений народ: запрягли в тяжке ярмо нашого козака, одібрали усе, а тепереньки відбирають і дідівську віру (М. Лазорський); Чи вже собі ми ради не дамо, що й Вишневецький, виродок Ярема, свій власний кат, запріг тебе (Україну) в ярмо?! (Л. Костенко); Людей запрягають В тяжкі ярма, Орють лихо, лихом засівають, А що вродить, побачите, Які будуть жнива! (Т. Шевченко).

нести́ свій (важки́й, тяжки́й) хрест. Терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов’язок до кінця. Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести (І. Франко); Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах); — Кожному дано нести свій хрест — терпіння і надію (Б. Харчук).

тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

тяжки́й хліб. Заробітки, здобуті важкою працею, великими зусиллями. — Тепер вірю, що буде в нас школа, хоч і тяжкий ваш (вчителя) хліб (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тяжкий — тяжки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тяжкий — Важкий, не легкий, о. стопудовий; (хто) огрядний, масивний, опасистий; (- ноги) обважнілий; (- працю) виснажливий, сутужний, с. увередливий, каторжний; (час) трудний, скрутний; (подих) напружений, (сон) гнітючий, (- думки, ще) безрадісний, (ефект... Словник синонімів Караванського
  3. тяжкий — див. важкий Словник синонімів Вусика
  4. тяжкий — ТЯЖКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. тя́жчий, а, е. 1. Який має велику вагу, значний вагою; важкий; протилежне легкий. Дуже тяжким видалось Хариті те відро з водою (М. Коцюбинський); Кайдани тяжкі на Самсоні, Сліпий, сумний він і без сили (Леся Українка); Кінь .. Словник української мови у 20 томах
  5. тяжкий — тяжки́й: ◊ тяжка́ макітра → макітра ◊ тяжки́й фра́єр → фраєр ◊ тяжкі гроші → гроші Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. тяжкий — -а, -е. 1》 Який має велику вагу, значний вагою; важкий; прот. легкий. || Більший вагою, ніж її звичайно мають подібні предмети. || В якому відчувається велика вага через масивність, значні розміри і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тяжкий — ВАГІ́ТНА (про жінку — яка перебуває в стані вагітності), ВАЖКА́ розм., ТЯЖКА́ розм., ЧЕРЕВА́ТА розм., У ВАЗІ́ розм., У ТЯ́ЖІ (У ТЯЖУ́) розм., У ПОВА́ЖНОМУ СТА́НІ заст., ГРУ́БА діал., У ВАГОТІ́ діал., ПРИ НАДІ́Ї діал. Пройшла невисока вагітна жінка (Л. Словник синонімів української мови
  8. тяжкий — Тяжки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тяжкий — ТЯЖКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. тя́жчий, а, е. 1. Який має велику вагу, значний вагою; важкий; протилежне легкий. Дуже тяжким видалось Хариті те відро з водою (Коцюб., І, 1955, 13); Кайдани тяжкі на Самсоні, Сліпий, сумний він і без сили (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах