тяжкий

ВАГІ́ТНА (про жінку — яка перебуває в стані вагітності), ВАЖКА́ розм., ТЯЖКА́ розм., ЧЕРЕВА́ТА розм., У ВАЗІ́ розм., У ТЯ́ЖІ (У ТЯЖУ́) розм., У ПОВА́ЖНОМУ СТА́НІ заст., ГРУ́БА діал., У ВАГОТІ́ діал., ПРИ НАДІ́Ї діал. Пройшла невисока вагітна жінка (Л. Первомайський); Оце я від рідного батька втекла важкою (Ганна Барвінок); — Жінка його тоді сама тяжка була отим сміттям, — кивнула Уляна на колиску, де пхинькала мала дитина (М. Коцюбинський); На котру з молодиць не глянь, — коли не з дитиною біля пазухи, то — черевата (А. Головко); На третій годочок я стала у вазі (Ганна Барвінок); Берегтися треба, особливо в тяжі (Г. Хоткевич); Пані моя нездужає: вона в поважному стані (Словник Б. Грінченка); Сестра у ваготі ходить (Словник Б. Грінченка); — Як я була при надії, а він напитий прийшов, то й за волоси мене водив (Лесь Мартович).

ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. (досить значної ваги); ЗАВАЖКИ́Й, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ, НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ (який має надто велику вагу для того, хто його підіймає). Надсаджуючись, тягала з колодязя важкі відра води (З. Тулуб); Хоробрі воїни з тяжкими шаблями.. пустилися дратися по горі (Панас Мирний); Лежав там камінь нелегкий (П. Грабовський); Ті ворини були важкуваті (Ю. Мокрієв); Спробував підняти (ящик) — важкенький (С. Олійник); Заховайтеся (думи) в тумані,.. Щоб неначе хрест тяженький Вас не двигав я з собою! (І. Франко); Як же вона.. донесла цю, заважку для неї, торбину на своїх згорблених старечих плечах? (Ю. Збанацький); Клавдія Григорівна зіщулилася, наче на її плечі навалили непосильний тягар (П. Кочура); Тихо кректав (малий), вовтузячись із непідсильним йому камінням (І. Ле); Надія.. засмикалась на гарбі з надсильним для неї снопом (В. Логвиненко). — Пор. важе́зний.

ВАЖКИ́Й (про людину, тварину й частини їх тіла — значний розмірами; який вагою справляє враження значного), ТЯЖКИ́Й, МАСИ́ВНИЙ, ГРУЗЬКИ́Й розм. рідко, ГИ́РЯВИЙ діал.; ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ (досить важкий); ОГРЯ́ДНИЙ, ГРОМІЗДКИ́Й рідше (про людину). Ввійшла Варвара, важка, спокійна (М. Коцюбинський); Чорні важкі буйволи.. лежали в загородах (О. Гончар); Він блаженно прикриває тяжкими темними повіками випуклі очі (М. Стельмах); Гвинтівку ніс (Провора) на масивному плечі легко, наче ціпок (О. Донченко); Ліжко луснуло під його грузьким тілом (Панас Мирний); Сердито вилаявся (Когут), здійнявши погрозливо гиряві кулаки (І. Цюпа); Був то огрядний, важкуватий, хоч і не товстий іще чоловік (В. Козаченко); Вхопившись рукою за гриву, він викинув своє тяжкувате тіло на коня (М. Стельмах); Була (повитуха) висока, тілиста, громіздка (Є. Гуцало).

ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил., ТІСНИ́Й заст.; СКРУТНИ́Й, СУТУ́ЖНИЙ (перев. пов'язаний з матеріальними труднощами, нестатками); ГІРКИ́Й, НЕСОЛО́ДКИЙ, ТЕРПКИ́Й (який не приносить радощів, втіхи). Важкі роки пройшли над нами (Ю. Яновський); (Річард:) Ох, ..який сей день для мене був тяжкий... (Леся Українка); За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями (О. Гончар); Старість без подружжя трудна і гірка (Ганна Барвінок); Горьоване наймитське життя! (С. Добровольський); Славлю руки мозолисті.. Тих, що в дні жили імлисті І години горьові (О. Ющенко); Зазнала Лисичка лихої пригоди (І. Франко); Розпочалося для бідних сиротят пекельне життя. Негідна мачуха.. обернула їх у послугачів (О. Кобилянська); Тепер настали дуже тісні часи: як не маєш свого, то при чужім не притулишся (Лесь Мартович); Скрутне матеріальне становище під час навчання в академії.. підірвало здоров'я поета (С. Руданського) (з посібника); Чи то справді життя цієї сім'ї таке сутужне? (Л. Яновська); Наталя виросла й зросла В житті гіркому і терпкому (М. Рильський); Це зайва крапля отрути у моє і так несолодке життя (М. Коцюбинський).

ВАЖКИ́Й (здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження), ТЯЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, СКЛАДНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СУТУ́ЖНИЙ, СКРУТНИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил., ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм., УТЯ́ЖЛИВИЙ (ВТЯ́ЖЛИВИЙ) діал.; ЧО́РНИЙ розм. (про роботу — пов'язаний із великим фізичним напруженням, з виробничим трудом). Боротьба була довгою і важкою (З. Тулуб); Оволодіти майстерністю справжнього керівника, навчитися розумно користуватися своїми правами — річ важка, складна (з журналу); Тяжка праця дуже зарані зігнула його стан (І. Нечуй-Левицький); Під час революції вона билась там (на Кавказі) з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи (М. Коцюбинський); Нелегка це справа — новорічні побажання. Тут майже неможливо бути оригінальним (М. Рильський); Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський); В час сутужного походу Ти принось мені пісень (П. Усенко); О. Нестор довгу хвилю мовчав, мабуть, силуючись розпутати оту скрутну загадку (І. Франко); — Хотіла б я знати, скільки копійок заробите ви за день такої пекельної праці (Л. Яновська); — Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? ..Формула тут проста: любов і двожильна праця (О. Донченко); Кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (І. Франко); Порозгороджувалися люди не то що поміж собою, а й роботу розгородили: то — чорна, а то — біла, — благородна б то (Панас Мирний).

ВАЖКИ́Й (про почуття, переживання — значний за силою негативного прояву, який завдає душевного болю, страждань тощо), ТЯЖКИ́Й, ПРИ́КРИЙ, ГІРКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ЛЮ́ТИЙ підсил. На його спущених віках лежала глибока, важка туга (І. Нечуй-Левицький); В пісні я буду виливати Любов і розпач мій тяжкий (М. Рильський); Болю і прикрих страждань довелось їй натерпітись досить (М. Зеров); Здавило серце почуття гірке (Леся Українка); Себе кляла (Катря), а на Юхима нічого, окрім терпкого жалю в серці (А. Головко); Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю (Леся Українка). — Пор. 2. бо́лісний, 5. си́льний.

ВАЖКИ́Й (про злочин, провину тощо — пов'язаний з дуже поганими вчинками та їх наслідками), ТЯЖКИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ підсил. (Джонатан:) Важкі гріхи.. взяв на душу нещасний мій товариш! (Леся Українка); Тяжкий злочин — убивство (М. Стельмах); Я спокутувала свій великий гріх (І. Нечуй-Левицький); Арапников упіймався на фальсифікації цифр спостережень. Це була серйозна провина (М. Трублаїні); (Єпископ:) Смертельний гріх оці твої прокльони (Леся Українка).

ВАЖКИ́Й (про повітря, запах — неприємний для вдихання, нюху), ТЯЖКИ́Й, ГУСТИ́Й, СПЕ́РТИЙ, ПРОГІ́РКЛИЙ (перев. у приміщенні). Яресько ще гостріше відчув, яким спертим, важким повітрям б'є з-під нар (О. Гончар); З залу вдарило тяжкою задухою (П. Загребельний); Стоїть густий дух од сіна (С. Васильченко); Після свіжого повітря в ніс ударив і відразу забив дух прогірклий запах тваринних випарів (С. Добровольський).

ВАЖКИ́Й (про соціально-економічні фактори, обов'язки, турботи тощо — який надто обтяжує когось), ТЯЖКИ́Й, ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, ОБТЯЖНИ́Й рідше, СУТУ́ЖНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ підсил., НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ підсил. Народ мусив платити панам важкі податки (І. Нечуй-Левицький); Змальовано в цій творчості невимовно тяжкі умови життя трудящих України (М. Рильський); Роль домашньої господарки для Олімпіади Никанорівни була обтяжливою (Ю. Збанацький); Творчий дух не замороче Ніяка справа обтяжна (Панас Мирний); Батько наш.. не знав ні осоружної канцелярщини, ні сутужної залежності урядової (Олена Пчілка).

ВАЖКИ́Й (про фізіологічний процес — який відбувається, проходить із напруженням, утрудненням тощо), ТЯЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й. Важке та тяжке зітхання вихопилося з грудей чоловіків (Панас Мирний). Нимидора заснула важким, тяжким сном (І. Нечуй-Левицький). Роди були тяжко трудні (Панас Мирний).

ВАЖКИ́Й (про ходу, біг і т. ін. — позбавлений легкості, швидкості), ТЯЖКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ. Пройшовся важкими кроками (А. Головко); Ступав (панотчик) тяжкою ходою, неначе ведмідь (Лесь Мартович); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими (М. Коцюбинський).

НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ (який загрожує неприємними наслідками для здоров'я або життя); СЕРЙО́ЗНИЙ, ВАЖКИ́Й, ТЯЖКИ́Й підсил. (про хворобу, рану, хворобливий стан). Тутешній лікар каже, що літо в Полтавщині не може бути небезпечним для мене (Леся Українка); Маю надію, що, може, все-таки простуда не дуже серйозна (Леся Українка); Вона ще не зовсім видужала після важких пологів (З. Тулуб); Рана була тяжка, бо пролежав я.. майже півтора місяця (Л. Смілянський).