тяжкий

ТЯЖКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. тя́жчий, а, е.

1. Який має велику вагу, значний вагою; важкий; протилежне легкий.

Дуже тяжким видалось Хариті те відро з водою (М. Коцюбинський);

Кайдани тяжкі на Самсоні, Сліпий, сумний він і без сили (Леся Українка);

Кінь .. був зав'ючений боєприпасами і парував під тяжким вантажем (О. Гончар);

Варивон .. потягнув до себе ятір. – Ох, і тяжкий. Напевне, повно набилося риби (М. Стельмах);

// Більший вагою, ніж звичайно мають подібні предмети.

Дівчата й молодиці дбало сушать Під сонцем, на розпеченім асфальті, Тяжке, добірне зерно (М. Рильський);

// В якому відчувається велика вага через масивність, значні розміри і т. ін.

Тяжкою баштою чорніє карагач (М. Бажан);

А гори Зімкнулись, як вежі тяжкі навкруги (О. Гончар);

// Густий, щільний (про тканину, виріб з тканини).

На вікнах, мов чорні птиці, розпласталися тяжкі з пацьорками платки (М. Стельмах).

2. Великий, масивний (про людину, тварину і частини їх тіла).

Перепелиця пурхнула .. і, тріпочучи коротенькими крилами, ледве перенесла на кілька ступнів своє тяжке, сите тіло (М. Коцюбинський);

Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі (М. Рильський);

Він [гайдук] стояв тяжкий, кремезний, Склавши руки (П. Воронько);

Він владно плив, на клекотіння водні Тяжкі долоні мірно кладучи (М. Бажан);

// Який здається значним вагою внаслідок утоми, слабості, болю і т. ін.

З тяжкою од клопоту головою ходив він од варти до варти (П. Куліш);

Ноги робляться такі тяжкі, що без фізичних зусиль їх не можна переставляти (Григорій Тютюнник).

3. Позбавлений легкості, швидкості (про ходу, біг і т. ін.).

Як відходили [панотчики], то червоний ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л. Мартович).

4. Здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження.

В тім гаю, У тій хатині, у раю, Я бачив пекло... Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Т. Шевченко);

Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди, потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Марко Вовчок);

Між нащадками знялася Боротьба тяжка, завзята (Леся Українка);

Йде найкраща кіннота світу, якій після семисотверстного тяжкого переходу .. нині стелеться попереду в осіннім світанні рівний, як море, таврійський степ (О. Гончар);

// Який відбувається, проходить з напруженням, утрудненням, неспокійно, пов'язаний з неприємними фізичними відчуттями.

Джмелик чув його тяжке дихання..; той чоловік був уже напівмертвий (Григорій Тютюнник);

Під сосною спить Олекса Завертайло. Сон у нього тяжкий, гнітючий, неспокійний (О. Левада).

5. Який несе з собою страждання, характеризується знегодами, труднощами, поневіряннями і т. ін.

В тяжких обіймах білого терору тремтіло місто... (В. Сосюра);

Становище тяжке. Противник насідає. Втрати величезні (О. Гончар);

// Пов'язаний з фізичним чи розумовим напруженням, великими турботами або неприємностями; несприятливий.

Понеділок, що, як каже напівжартівливо народне повір'я, є тяжкий день, був для нас таки й справді тяжким (Ю. Збанацький);

// Сповнений труднощів, нестатків, страждань, горя і т. ін.

Невимовно тяжким було Тарасове життя в далекій неволі (Панас Мирний);

Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті ґазди (М. Коцюбинський);

Минулого розбивши тьму, Стоїть Кобзар перед очима; Його тяжка й велична путь .. У даль простерлася, видима (М. Рильський);

Жалілася [мати] на своє тяжке одиноке життя (Григорій Тютюнник).

6. Значний за ступенем, інтенсивністю.

Чого ж смутний, невеселий Іде [козак] – чуть не плаче? Якусь тяжку недоленьку Віщує козаче [серце]. Чує серце, та не скаже, Яке лихо буде (Т. Шевченко);

Коли тут – лихо мені тяжке! – рознедужався Павло мій (Марко Вовчок);

У горі тяжкому хто б тобі втіху подав? (М. Зеров);

// Значний за силою прояву; значний за глибиною (про почуття, душевні страждання).

Галин погляд світився тяжкою мукою (Панас Мирний);

Тяжкії ридання Співцеві знялися у грудях (Леся Українка);

Я ж буду знов пісні складати, В пісні я буду виливати Любов і розпач мій тяжкий... (М. Рильський);

Тяжку журбу понесли селяни й у свої домівки, а другого дня прийшли до батюшки, щоб він відправив панахиду по безневинно убієнних [убитих] людях, які йшли до царя (М. Стельмах);

// Найгірший, найбільший.

Стали вони [Онисько і Василь] тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Панас Мирний);

Та ось раз підгледіла Ворона, хто її ворог тяжкий (І. Франко);

– Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот! (Ірина Вільде);

У тяжких, нелюдських злиднях жив пригнічений народ (Н. Забіла);

// Значний, великий, який несе з собою прикрощі, призводить до поганих наслідків.

Стала [Оксана] вп'ять [знову] молитися і бога прохати, щоб простив їй сей тяжкий, смертельний гріх (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Усякий душогубець носитиме до віку до суду тяжкий гріх свій (П. Куліш);

[Роман:] Серденько моє, світе мій!.. На душі моїй лежить тяжка провина, і я мушу її виявити перед тобою... (М. Кропивницький);

Тяжку втрату в домашньому господарстві Йонька зустрів ніби спокійно (Григорій Тютюнник);

// Який глибоко, боляче вражає, викликає сильні переживання.

Спливе їй на думку та проклята ніч, коли він [Чіпка] п'яний зневажив її, матір, тяжкими докорами... (Панас Мирний);

“Дурепа” – це тяжка образа для Фросі (А. Головко);

Був час, коли Клава боялася зустрічі з Тарасом.., вона передбачала тяжку розмову, душевні страждання (Д. Ткач);

// Дуже серйозний, небезпечний, який завдає мук, страждань (про хворобу, рану, хворобливий стан).

Панночка у тяжкому, мабуть, недузі – бо звела очі вгору і вхопилась за лівий бік – тільки не крикне (Марко Вовчок);

Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані (О. Гончар);

Рана була тяжка, бо пролежав я, не встаючи з ліжка, майже півтора місяця (Л. Смілянський).

7. Дуже сумний, гнітючий, безрадісний (про думки, почуття, настрій і т. ін.).

Молюся, знову уповаю, І знову сльози виливаю, І думу тяжкую мою Німим стінам передаю (Т. Шевченко);

Люди якісь залякані, сумні, жінки в чорних крепах .. Тяжкі враження (М. Коцюбинський);

Зловісні спалахи шаріли навколо, й така туга розлита була в цьому невірному світлі, такі недобрі звуки порушували нічну тишу, що вся, здавалось, земля стогнала від тяжкого передчуття (О. Довженко);

Йому було якось не по собі, і Тимко знав, що .. це тяжке почуття буде мучити його ще дуже довго (Григорій Тютюнник).

8. Дуже густий, непроглядний (про туман, імлу і т. ін.).

У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє; Над ним хмарою чорніє Туман тяжкий... (Т. Шевченко);

Грізний тупіт огнегривих коней Будив луну серед тяжкої мли (М. Рильський).

9. Дуже густий, сильний і неприємний (про запах і т. ін.).

Ляда в чулан одчинилася, і звідти тхнуло тяжким, кислим духом (С. Васильченко);

В хаті було тяжке повітря. Вікно затулене ганчір'ям (С. Чорнобривець);

// Який утруднює дихання.

Тривожна ніч, тяжка задуха Кругом на поле налягла (П. Тичина).

10. Який виражає суворість, похмурість.

Люди уникали тяжких Панкєвичевих очей, а він, як свердельцями, впивався ними в людські обличчя (Д. Бедзик);

Його тяжкий погляд перейшов на дівчину (М. Стельмах).

11. тільки ж., ким і без дод., розм. Вагітна (у 1 знач.).

– Жінка його тоді саме тяжка була отим сміттям, – кивнула Уляна на колиску, де пхинькала маленька дитина (М. Коцюбинський).