удаватися

удава́тися / уда́тися в подро́биці (то́нкощі). Дуже багато приділяти уваги чому-небудь, як правило, другорядному, несуттєвому. Леґіник ображався і платив тою ж самою монетою, неґречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удаватися — удава́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. удаватися — < ВДАВАТИСЯ > (кому) щастити, таланити, фортунити; (до кого) звертатися, апелювати, адресуватися; (до чого) уживати що, (до роботи) мати нахил; (до хитрощів) пускатися на що; (у що) ударятися, заглиблюватися, поринати, віддаватися чому... Словник синонімів Караванського
  3. удаватися — див. щастити Словник синонімів Вусика
  4. удаватися — [ўдаватиес'а] = вдаватися ўдайус'а, ўдайес':а, ўдайец':а, ўдайеимос'а, ўдайеитес'а, ўдайуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. удаватися — Таланити, наталанювати, наталанити, понаталанювти, поталанювати, поталанити, сталанювати, сталанити, посталанювати, щастити, пощастити, поводитися, повестися, попайдувати, попайдити, див. удача Словник чужослів Павло Штепа
  6. удаватися — УДАВА́ТИСЯ (ВДАВА́ТИСЯ), удаю́ся, удає́шся, недок., УДА́ТИСЯ (ВДА́ТИСЯ), уда́мся, удаси́ся, док. 1. тільки 3 ос., також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися. Словник української мови у 20 томах
  7. удаватися — (вдаватися), удаюся, удаєшся, недок., удатися (вдатися), удамся, удасися, док. 1》 тільки 3 ос., також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися. || безос., у сполуч. з інфін. Бути, виявлятися можливим (про здійснення чого-небудь). || перев. док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. удаватися — ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ) у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ (УРІ́ЗУВАТИСЯ), ВРІЗА́ТИСЯ (УРІЗА́ТИСЯ), ВГАНЯ́ТИСЯ (УГАНЯ́ТИСЯ), ВГО́НИТИСЯ (УГО́НИТИСЯ) рідше, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ) рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  9. удаватися — Удава́тися, удаю́ся, -є́шся; уда́тися, уда́мся, удаси́ся до кого по що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. удаватися — УДАВА́ТИСЯ (ВДАВА́ТИСЯ), удаю́ся, удає́шся, недок., УДА́ТИСЯ (ВДА́ТИСЯ), уда́мся, удаси́ся, док. 1. тільки 3 ос., також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися. За все береться, та не все вдається (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах