упадати

упада́ти / упа́сти в но́ги (до ніг) кому. Уклінно просити, благати, молити кого-небудь. — Я батькові до ніг упаду.. Як не віддасть мене батько за тебе, я вмру! (Марко Вовчок); Ось, бачу, пре табун стиляг. ..Один з них, бачу, он побіг і вашингтонцю впав до ніг (С. Олійник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упадати — Чи взаємозамінні дієслова упадати й доглядати? Як зазначав Борис Антоненко-Давидович, для українських слів залицятися (до кого), упадати (коло когось), доглядати (когось), ходити (біля когось) є російські відповідники ухаживать, смотреть, присматривать. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. упадати — упада́ти 1 дієслово доконаного виду падати, занепадати; працювати старанно, з великою сумлінністю; турбуватися, піклуватися; домагатися чиєїсь прихильності; личити, належати — діал.) упада́ти 2 дієслово доконаного виду вливатися Орфографічний словник української мови
  3. упадати — (до ніг) падати; (коло кого) турбуватися <�піклуватися> про кого, (коло дівчат) витися, увиватися, тупцювати, ЗАЛИЦЯТИСЯ <�липнути, підсипатися, тулитися, жм. мизкатися> до кого; п! ПІДЛАБУЗНЮВАТИСЯ; (біля худоби) ф. тупати; ІД. Словник синонімів Караванського
  4. упадати — див. дбати; залицятися; лестити; любити; хитрувати Словник синонімів Вусика
  5. упадати — [ўпадатие] = впадати -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. упадати — УПАДА́ТИ¹ (ВПАДА́ТИ), а́ю, а́єш, недок. 1. заст. Падати. Багато громів упадало з небес, Багато земля натворила чудес (А. Малишко); З грізним білим шумовинням Упадає річка з скель (М. Шеремет). 2. рідко. Втрачати силу, значення; занепадати. Словник української мови у 20 томах
  7. упадати — I (впадати), -аю, -аєш, недок. 1》 заст.Падати. Упадати до ніг. 2》 рідко. Втрачати силу, значення; занепадати. Упадати серцем — сильно переживати, переходити в стан крайньої безнадії. 3》 Працювати старанно, з великою сумлінністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. упадати — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  9. упадати — Упада́ти, -да́ю, -да́єш; упа́сти, упаду́, -де́ш, -ду́ть у що; упада́ти на си́лах Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. упадати — УПАДА́ТИ¹ (ВПАДА́ТИ), а́ю, а́єш, недок. 1. заст. Падати. Багато громів упадало з небес, Багато земля натворила чудес (Мал., Звенигора, 1959, 24); З грізним білим шумовинням Упадає річка з скель (Шер., Удень.., 1962, 9). Словник української мови в 11 томах
  11. упадати — Упадати, -даю, -єш сов. в. упасти, упаду, -деш, гл. 1) Впадать, впасть, вливаться, влиться. Лише річка не вертає у гори землицев, тілько усе упадає до моря водицев. Гол. IV. 447. Сімсот річок і чотирі та й усі ж вони та й у Дніпро впали. Макс. — в сло́во. Словник української мови Грінченка