уступати

уступа́ти / уступи́ти у зако́н, заст. Одружуватися, вінчатися з ким-небудь. — Чи до танців тут, до скоків? Аби б у закон уступити (Г. Квітка-Основ’яненко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

уступати — уступа́ти 1 дієслово недоконаного виду поступатися уступа́ти 2 дієслово недоконаного виду ставати, ступати в середину чого-небудь Орфографічний словник української мови
уступати — (вплив.) улягати, улягти, повдягати, (місцем) поступатися, поступитися, (річ) віддавати, віддати, повіддавати, (тиск.) попускати, попустити, (ціну) скидати, скинути, поскикати моск. попускати Словник чужослів Павло Штепа
уступати — УСТУПА́ТИ¹ (ВСТУПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСТУПИ́ТИ (ВСТУПИ́ТИ), уплю́, у́пиш; мн. усту́плять; док. 1. що. Те саме, що поступа́тися 1. Цедергельм почав: .. – Primo, ваша королевська милість повинні уступити його величеству [величності] цареві Інгрію (Б. Словник української мови у 20 томах
уступати — I (вступати), -аю, -аєш, недок., уступити (вступити), уплю, упиш; мн. уступлять; док. 1》 неперех. Те саме, що поступатися 2). 2》 перех. Звільняти для іншого (місце, дорогу, прохід і т. ін.). || неперех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
уступати — ПОСТУПА́ТИСЯ кому чим (переставати сперечатися з кимсь, заперечувати комусь; іти на поступки комусь), УСТУПА́ТИ (ВСТУПА́ТИ) кому, розм., ПІДДАВА́ТИСЯ кому, розм., УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПАТИСЯ) діал., ПОСВЯ́ЧУВАТИ кому що, діал. Словник синонімів української мови
уступати — УСТУПА́ТИ¹ (ВСТУПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСТУПИ́ТИ (ВСТУПИ́ТИ), уплю́, у́пиш; мн. усту́плять; док. 1. неперех. Те саме, що поступа́тися 2. Горпина ж була таки старіша.. та й уступати не любила (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах