уступити
уступа́ти / уступи́ти у зако́н, заст. Одружуватися, вінчатися з ким-небудь. — Чи до танців тут, до скоків? Аби б у закон уступити (Г. Квітка-Основ’яненко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уступити — уступи́ти 1 дієслово доконаного виду поступитися; знизити ціну уступи́ти 2 дієслово доконаного виду стати в середину чогось Орфографічний словник української мови
- уступити — Уступити. 1. Вийти зі складу керівного органу. Недавно “Дѣло” подало вість, що п. Барвіньский уступив з виділу “Просьвіти ” і тим самим зложив уряд заступника голови, “мотивуючи се станом свого здоровля” (Б. Українська літературна мова на Буковині
- уступити — УСТУПИ́ТИ¹ див. уступа́ти¹. УСТУПИ́ТИ² див. вступа́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- уступити — I див. уступати I. II див. вступати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уступити — ПОСТУПА́ТИСЯ кому чим (переставати сперечатися з кимсь, заперечувати комусь; іти на поступки комусь), УСТУПА́ТИ (ВСТУПА́ТИ) кому, розм., ПІДДАВА́ТИСЯ кому, розм., УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПАТИСЯ) діал., ПОСВЯ́ЧУВАТИ кому що, діал. Словник синонімів української мови
- уступити — УСТУПИ́ТИ¹ див. уступа́ти¹. УСТУПИ́ТИ² див. вступа́ти¹. Словник української мови в 11 томах
- уступити — Уступати, -паю, -єш сов. в. уступити, -плю, -пиш, гл. 1) Вступать, вступить, входить, заходить, зайти, войти. Половина місяця в хмари вступило. АД. Опріч пана, у світлицю ніхто не вступає. Шевч. 518. Ніженьками у сінечки вступити. Словник української мови Грінченка