хомут

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви (каменоломи) стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. (він) потрапив у пастку (В. Канівець).

хому́т на ши́ї (на ши́ю). Кабала, залежність. Хіба це жених..! Троє хлопців тепер у сім’ї на сім десятин (ті чотири десятини ще хомут на шиї, поки виплатять за них в банк) (А. Головко); — Можна купити дачку, якусь хатинку на Дніпрі чи на Десні, але свій клапоть землі з житлом — це хомут на шиї, а хомут не відпускає нікуди (Є. Гуцало); — Куди поткнешся за позичкою? До того ж Гмирі чи Пожитька? А це вже хомут на шию (А. Головко).

як свиня́ в хомуті́, зі сл. вигляда́ти, ірон. Негарно, недоладно. Весь секрет метаморфози в тому, що він (Лубенець) перший пошив собі форму .. і, одягшись у неї, прибіг похвалитися. Виглядає, як свиня в хомуті (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хомут — хому́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хомут — див. неволя Словник синонімів Вусика
  3. хомут — [хоумут] хомута, м. (на) хомут'і, мн. хомути, хомут'іў Орфоепічний словник української мови
  4. хомут — ХОМУ́Т, а́, ч. 1. Шийна частина кінської упряжі, що являє собою дерев'яний остов (кліщі), вкритий м'яким валиком. Свирид не забарився з конем, швидко вивів, накинув хомут, завів у оглоблі (Панас Мирний); Забравши хомут, віжки, черезсідельник... Словник української мови у 20 томах
  5. хомут — А, ч. Краватка. Зніми хомут: він тобі, як бику попона. Словник сучасного українського сленгу
  6. хомут — -а, ч. 1》 Шийна частина кінської упряжі, що являє собою дерев'яний остов (кліщі), вкритий м'яким валиком. 2》 перен., розм. Що-небудь украй обтяжливе, важке для когось. 3》 тех. Деталь у вигляді зігнутого в скобу стержня або кільця для кріплення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хомут — Хому́т, -та́; -мути́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хомут — ХОМУ́Т, а́, ч. 1. Шийна частина кінської упряжі, що являє собою дерев’яний остов (кліщі), вкритий м’яким валиком. Свирид не забарився з конем, швидко вивів, накинув хомут, завів у оглоблі (Мирний, І, 1954, 267); Забравши хомут, віжки, черезсідельник... Словник української мови в 11 томах
  9. хомут — Пристосування для скріплення конструктивних елементів, звичайно у вигляді залізної скоби, що охоплює кілька брусів або колод. Архітектура і монументальне мистецтво