чаша

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний); Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний); За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко); — Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах). пи́ти гірку́ до де́нця. (Зінька:) Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп’ю її до денця (М. Кропивницький). ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земле, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко). черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах).

гірка́ ча́ша. Велике горе, страждання. (Ганна Андріївна (дочці):) Не минула і тебе ця гірка чаша… Тепер ти полонянка; взяли тебе у ясир (Ю. Мокрієв); Такі от специфічні умови зробили Соколову чашу особливо гіркою, а перспективу безвиглядною (І. Багряний).

перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.). 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко).

перепо́внювати / перепо́внити ча́шу терпі́ння кого, чию. Позбавляти когось сил, можливостей терпіти, зносити що-небудь. Посипалися з моєї пазухи (яйця) на Глафірину голову… Це були останні краплі, що переповнили чашу її терпіння (І. Микитенко).

по́вна ча́ша. Вдосталь, багато всього або чого-небудь. Гріх Бога гнівити, живемо — не тужимо. І люди нас знають — не цураються… Слава Богу! Хазяйствечко — повна чаша! (Панас Мирний); У коридорі вже знявся радісний гамір: закінчився учбовий рік, сонця надворі повна чаша, аж до піднебесся,— хто ж не радітиме! (Григір Тютюнник).

ча́ша (терпі́ння) перепо́внилася / перепо́внювалася. Не можна більше терпіти, зносити що-небудь. Коли уривався терпець, переповнювалась чаша, .. вибухали стихійні бунти проти жорстоких недолюдків-катів (Життя і тв. Т. Г. Шевченка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чаша — Ча́ша іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. чаша — І чаша євхаристійна Євхаристійна посудина у вигляді чаші з підставкою, призначена для євхаристійного вина, що з неї причащаються духівництво та миряни; потир Словник церковно-обрядової термінології
  3. чаша — КЕЛИХ, (озера) улоговина, котлован, (неба) баня, УР. ПОСУДИНА, (гірка) ІД. горе, страждання, випробування, чашечка, чашка Словник синонімів Караванського
  4. чаша — Напівкругла виїмка біля кінця колоди, виконана за формою іншої колоди. Внаслідок її використання стіни рубалися із залишками. Архітектура і монументальне мистецтво
  5. чаша — -і, ж. 1》 Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття (вина та інших напоїв). || Заздоровна чара. || перен. Про міру радощів або страждань, які випали на чию-небудь долю. 2》 Будь-яка посудина, вмістище подібної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чаша — ЧА́ША, і, ж. 1. Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття спиртних напоїв. Продавець вийняв срібний келих, поставив перед хлопцем. – Тут маєш. Словник української мови у 20 томах
  7. чаша — Келіх, келех, келішок, див. посуда Словник чужослів Павло Штепа
  8. чаша — ЧА́ША, і, ж. 1. Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття (вина та інших напоїв). Продавець вийняв срібний келих, поставив перед хлопцем.— Тут маєш. Словник української мови в 11 томах
  9. чаша — Ча́ша, -ші, -ші, -шею; ча́ші, чаш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. чаша — Чаша, -ші ж. Чаша. По отченаші напиймося по чаші. Ном. № 11538. У руці Господній чаша, через край вино шумує. К. Псал. 172. Словник української мови Грінченка