1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чаша

ча́ша

-і, ж.

1》 Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття (вина та інших напоїв).

|| Заздоровна чара.

|| перен. Про міру радощів або страждань, які випали на чию-небудь долю.

2》 Будь-яка посудина, вмістище подібної форми.

|| церк. Посудина такої форми, що використовується у християнському культовому обряді; потир.

|| Частина посудини, деталь подібної форми.

|| Віночок квітки подібної форми.

|| Внутрішня поверхня посудини подібної форми.

|| Споруда подібної форми.

|| Діл з берегами якого-небудь водоймища (озера, моря і т. ін.), заповнений водою; улоговина подібної форми.

|| Небозвід.

|| Земля навколо стовбура дерева, яку спушують і поливають для кращого росту рослини; ямка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чаша — Ча́ша іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. чаша — КЕЛИХ, (озера) улоговина, котлован, (неба) баня, УР. ПОСУДИНА, (гірка) ІД. горе, страждання, випробування, чашечка, чашка Словник синонімів Караванського
  3. чаша — І чаша євхаристійна Євхаристійна посудина у вигляді чаші з підставкою, призначена для євхаристійного вина, що з неї причащаються духівництво та миряни; потир Словник церковно-обрядової термінології
  4. чаша — Келіх, келех, келішок, див. посуда Словник чужослів Павло Штепа
  5. чаша — ЧА́ША, і, ж. 1. Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття спиртних напоїв. Продавець вийняв срібний келих, поставив перед хлопцем. – Тут маєш. Словник української мови у 20 томах
  6. чаша — ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Фразеологічний словник української мови
  7. чаша — Ча́ша, -ші, -ші, -шею; ча́ші, чаш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чаша — ЧА́ША, і, ж. 1. Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття (вина та інших напоїв). Продавець вийняв срібний келих, поставив перед хлопцем.— Тут маєш. Словник української мови в 11 томах
  9. чаша — Напівкругла виїмка біля кінця колоди, виконана за формою іншої колоди. Внаслідок її використання стіни рубалися із залишками. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. чаша — Чаша, -ші ж. Чаша. По отченаші напиймося по чаші. Ном. № 11538. У руці Господній чаша, через край вино шумує. К. Псал. 172. Словник української мови Грінченка