1. Фразеологічний словник української мови

чутно

чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить. А всі слухають… Муха пролетить — чутно (Ю. Яновський); // Уживається для підкреслення надзвичайної тиші; дуже. У хаті стало так тихо, що чуть, коли муха пролетить (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чутно — пр., як пр. чути, чувати; (ледь) відчутно; (чим) неос. тхне, відгонить. Словник синонімів Караванського
  2. чутно — ЧУ́ТНО. 1. Присл. до чу́тний. Ледве чутно знов поспитала [удова]: – Галю, Дніпро ж бо не шумить – я не чую... шумить чи ні? (Марко Вовчок); Десь далеко попереду, в темряві, ледве чутно заспівали півні (О. Словник української мови у 20 томах
  3. чутно — чу́тно 1 прислівник незмінювана словникова одиниця чу́тно 2 присудкове слово чути незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. чутно — 1》 Присл. до чутний. 2》 у знач. присудк. сл. Чути (у 1-3 знач.). || у знач. вставн. сл., розм. Кажуть. Що чутно? — що відомо, які новини? Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чутно — ЧУ́ТНО. 1. Присл. до чу́тний. Ледве чутно знов поспитала [удова]: — Галю, Дніпро ж бо не шумить— я не чую… шумить чи ні? (Вовчок, І, 1955, 315); Десь далеко попереду, в темряві, ледве чутно заспівали півні (Гончар, II, 1959, 98)... Словник української мови в 11 томах
  6. чутно — Чутно́ нар. Слышно. Мир. ХРВ. 7. Не чутно ні однісінького півня. Г. Барв. 464. Чутно йому, що пані плаче за стіною. МВ. (О. 1862. III. 55). Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Рудч. Ск. Чутно з покоїв, як там сміються. МВ. ІІ. 43. Словник української мови Грінченка