широкий

ви́вести у (широ́кий) світ (у (широ́кі) світи́) 1. кого. Дати можливість кому-небудь побачити щось, зустрітися з кимсь і т. ін. Усі погляди прикуті до Пакришня, як до Сеспеля, якого оце вперше після запалення легенів вивів у світ його брат Федір (Ю. Збанацький); — Влітку Марися Павлівна ось виведе вас у широкі світи, спортивні забави ждуть вас на воді й на суші (О. Гончар). 2. що. Зробити відомим для великого кола людей. Слава українському Боянові, що рідну пісню вивів у широкий світ! (Панас Мирний).

виво́дити / ви́вести на (широ́ку) доро́гу кого. Допомагати кому-небудь знайти своє місце в житті, в суспільстві. (Катерина:) Щоб краще дійшло, що я про них думаю (Посміхнулась). Щоб не забували, хто їм пелюшки міняв, хто їх (керівників) на дорогу вивів (О. Корнійчук); — Невже ти такий дивак, що вважаєш своїм обов’язком вивести когось на широку дорогу? (М. Ю. Тарновський).

за спи́ною у кого, чиєю, кого і без додатка. 1. Таємно від кого-небудь. Шаную ворога свого І хитрого і злого. Остерігаюся його І жду всього від нього. Та забуваю в суєті, Що в мене за спиною Мені готують пастку ті, Хто їсть і п’є зі мною (І. Низовий). 2. зі сл. жи́ти, бу́ти і т. ін. Під чиєю-небудь опікою, чиїмсь захистом; за підтримкою або на утриманні кого-небудь. У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Ірина Вільде). за широ́кою спи́ною. Дмитрові здавалося, Гайченко не на своєму місці, що він живе собі за широкою спиною Боровика, як у Бога за пазухою (Ю. Збанацький). 3. У минулому. За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями… (О. Гончар). 4. Позаду кого-небудь. Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний); Полк швидко просувався вперед, залишаючи за спиною окремі вогневі точки противника (З журналу).

з широ́кої доро́ги, зі сл. банди́т, розбі́йник і под. Запеклий, невиправний (про злочинця). — Бандит він із широкої дороги! — А коли бандит, чого зв’язалась? (Є. Гуцало).

на широ́ку но́гу. 1. перев. зі сл. жи́ти. 1. Розкішно, багато, без будь-яких обмежень. Юрій дослужиться до полковника, вийде у відставку з пенсіоном, одружиться на Огієвській і житиме на широку ногу (П. Кочура); Батько живе справді на широку ногу. Найсучасніші меблі, бронза, севрська і саксонська порцеляна (М. Слабошпицький). 2. перев. зі сл. поста́вити. На найвищий рівень. Терешко Тягниряднодосебе .. горілчане виробництво поставив на досить широку ногу (О. Ковінька); І незабаром Сідалковський справді поставив розповсюдження лотерей на широку ногу (О. Чорногуз); Виявляється, діло було поставлено на широку ногу (З газети).

по (у) (всіх (широ́ких, дале́ких)) світа́х. Скрізь; у багатьох місцях. Не вагалась пані: .. поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка); Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був “по світах”, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів “за дворника состояв” (У. Самчук); Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався, .. заговоривши французькою мовою (О. Довженко); — Якби не та панщина, .. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький); — Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко); Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей); Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко). по всьо́му сві́ту. (Оксана:) Сяя повісилась на шию копитанові (капітанові), захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ’яненко); // У незнані, невідомі місця; далеко. Віщувало серце,— не втримати його (сина) в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар).

широ́ка душа́; широ́ке се́рце у кого і без додатка. 1. Хто-небудь чуйний, щедрий, щирий. (Вася:) Що тобі відомо? Мені відомо тільки, що в нього широка і щира душа (І. Микитенко). 2. Чуйна, щедра, щира вдача у кого-небудь. Мабуть, мені доведеться читати самому. Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє — Ні з ким поділити! (Т. Шевченко).

широ́кий (благоро́дний) жест. Вчинок, розрахований на те, щоб справити позитивне враження. Через місяць в’язні були приємно здивовані — начальник тюрми Вуль дозволив приносити з дому передачі. Чим можна пояснити такий благородний жест, ніхто не здогадувався (А. Хижняк).