широкий

Не вузький; (світ) просторий, (степ) розлогий, розложистий, (простір) безмежний, НЕОСЯЖНИЙ, (одяг) вільний, (бриль) крисатий, ширококрисий, (- крону дуба) крислатий, гіллястий, (- права) великий, (вибір) різноманітний, рясний, (профіль) рясногранний, (фронт) розгорнутий, (- натуру) щедрий, щирий, (жест) розмашистий, П. великодушний, (- родину) численний, (- гласність) необмежений, (розголос) далекосяжний, (- нараду) розширений, (- поняття) розтяжний, (- популярність) величезний, (рух) масовий, широченький, широкуватий, широчезний, широченний

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. широкий — (який займає великий простір) розлогий, просторий, вільний, привільний, обширний, (про поняття) розтяжний, (про рух) розмашистий, (про дерево) розлогий, розкидистий. Словник синонімів Полюги
  2. широкий — I всеосяжний, заширокий, неосяжний, просторий, розлогий, розложистий, широкобородий, широковерхий, широковидий, широковітий, широкогабаритний, широкогалузий, іітрокоііллясгий, широкогорлий, широкогрудий, широкодонний, широкоекранний, широкозахватний... Словник синонімів Вусика
  3. широкий — [шиерокией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. широкий — ШИРО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. широкий — широ́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  6. широкий — широкий: ◊ на широку ска́лю → скаля ◊ широкий світогляд → світогляд Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. широкий — -а, -е. 1》 Який має велику ширину (у 1 знач.); прот. вузький. || Який значно переважає за своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. || Товстий, масивний, великий (про частини тіла). || Те саме, що огрядний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. широкий — ви́вести у (широ́кий) світ (у (широ́кі) світи́) 1. кого. Дати можливість кому-небудь побачити щось, зустрітися з кимсь і т. ін. Усі погляди прикуті до Пакришня, як до Сеспеля, якого оце вперше після запалення легенів вивів у світ його брат Федір (Ю. Фразеологічний словник української мови
  9. широкий — ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет. Словник синонімів української мови
  10. широкий — Широ́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. широкий — ШИРО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. широкий — Широкий, -а, -е 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. Ном. № 5362. 2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Ном. № 707. Широкеє поле. Чуб. III. 241. Широкая нива. Чуб. III. 251. 3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник!... Словник української мови Грінченка