широкий
Не вузький; (світ) просторий, (степ) розлогий, розложистий, (простір) безмежний, НЕОСЯЖНИЙ, (одяг) вільний, (бриль) крисатий, ширококрисий, (- крону дуба) крислатий, гіллястий, (- права) великий, (вибір) різноманітний, рясний, (профіль) рясногранний, (фронт) розгорнутий, (- натуру) щедрий, щирий, (жест) розмашистий, П. великодушний, (- родину) численний, (- гласність) необмежений, (розголос) далекосяжний, (- нараду) розширений, (- поняття) розтяжний, (- популярність) величезний, (рух) масовий, широченький, широкуватий, широчезний, широченний
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- широкий — (який займає великий простір) розлогий, просторий, вільний, привільний, обширний, (про поняття) розтяжний, (про рух) розмашистий, (про дерево) розлогий, розкидистий. Словник синонімів Полюги
- широкий — I всеосяжний, заширокий, неосяжний, просторий, розлогий, розложистий, широкобородий, широковерхий, широковидий, широковітий, широкогабаритний, широкогалузий, іітрокоііллясгий, широкогорлий, широкогрудий, широкодонний, широкоекранний, широкозахватний... Словник синонімів Вусика
- широкий — [шиерокией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- широкий — ШИРО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Л. Словник української мови у 20 томах
- широкий — широ́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- широкий — широкий: ◊ на широку ска́лю → скаля ◊ широкий світогляд → світогляд Лексикон львівський: поважно і на жарт
- широкий — -а, -е. 1》 Який має велику ширину (у 1 знач.); прот. вузький. || Який значно переважає за своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. || Товстий, масивний, великий (про частини тіла). || Те саме, що огрядний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- широкий — ви́вести у (широ́кий) світ (у (широ́кі) світи́) 1. кого. Дати можливість кому-небудь побачити щось, зустрітися з кимсь і т. ін. Усі погляди прикуті до Пакришня, як до Сеспеля, якого оце вперше після запалення легенів вивів у світ його брат Федір (Ю. Фразеологічний словник української мови
- широкий — ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет. Словник синонімів української мови
- широкий — Широ́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- широкий — ШИРО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- широкий — Широкий, -а, -е 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. Ном. № 5362. 2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Ном. № 707. Широкеє поле. Чуб. III. 241. Широкая нива. Чуб. III. 251. 3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник!... Словник української мови Грінченка