широкий

ШИРО́КИЙ, а, е.

1. Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький.

Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Л. Глібов);

В нас по містах вибудувані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми (Марко Вовчок);

Біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають (М. Коцюбинський);

Ми виїхали на широку вулицю й хутко подались нею (Олесь Досвітній);

Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище (О. Гончар);

// Який значно переважає своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети.

Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (М. Коцюбинський);

Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Леся Українка);

Старий почав терти широкою шорсткою долонею лоба (П. Панч);

Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (О. Довженко);

// Товстий, масивний, великий (про частини тіла).

В дверях з'явивсь Бичковський, високий, поставний, плечистий. Широкі груди аж випнулись (І. Нечуй-Левицький);

Синя керсетка так і обхопила широкі плечі, високі груди (Панас Мирний);

Якийсь витрішкуватий рудько [рудий] з ластовинням на широкому виду никав поміж людьми (М. Ю. Тарновський);

– Геть! Геть! – кричить на неї Тимко і тягне за плечі, але вона виривається з його рук, цупить граблями Дениса по широкій спині (Григорій Тютюнник);

Лють притемнила йому світло-жолудеві очі і поволячи нахилила широку негнучку шию (М. Стельмах);

Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (О. Гончар);

// Те саме, що огря́дни́й.

– Якби, о. Мойсей, з нас двох та зробився один піп! – каже було о. Хведор, – що б то за диво вийшло! Який би то був піп! і великий, і широкий, і товстий, і довгий! (І. Нечуй-Левицький);

Стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний, неначе куль муки, на якого ще поклали кулик (М. Стельмах).

2. Який займає великий простір.

Ой, видно село, широке село під горою (з народної пісні);

Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій (Т. Шевченко);

Куди глянеш, усе поля широкі, чисті (Марко Вовчок);

Подорожні в'їхали на широкий майдан, де звичайно збиралася рада (О. Довженко);

// Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий, гіллястий.

– Не красувався б тут і явір цей високий. Сказати в добрий час. Такий рясний, хороший та широкий: І силу, і красу він має через нас [корені] (Л. Глібов);

Сонце вже стояло опівдні, і тіні від широких крон лежали на траві (Григорій Тютюнник);

// Який не має видимих меж; безмежний, неосяжний.

Воля чумакові, воля наймиліша... А хіба ж не волею віє від цього простору широкого, від степу хвилястого, як море, безкрайого... (М. Коцюбинський);

На мальовничому пагорку край села, звідки відкривається широкий краєвид Заріччя й степу, коло високого старого вітряка в неділю по обіді зійшлась сила народу (О. Довженко);

// перен. Значний за поширенням.

Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (Панас Мирний);

Дзвін на дзвіниці все гуде й гуде – переможно, владно, – і мідний гул його широкими хвилями котиться над селом (О. Гончар);

// перен. Який набагато переважає звичайну міру, звичайний рівень; сильний.

Тут [на морі] віяв широкий вітер (І. Микитенко);

Дід, мабуть, згадував свою молодість і життя, солоне від морської води й широких вітрів (О. Донченко);

І досі любий вам Широкий шум, що в верховітті грає. Поему присвятили ви лісам, Де і сліда [сліду] ідилії немає (М. Рильський).

3. Великий у ширину, який не облягає тіла, не обмежує рухів (про одяг, взуття, меблі і т. ін.); просторий.

Як покликати “Михайло” – зараз він наче вродиться поперед вами у широкорукавій білій сорочці, у широких шароварах (Марко Вовчок);

Коло мене стояв якийсь чорний панок з блідим обличчям, ще недавно, видимо, гладкий. Жовті мішки під очима й на щоках звисали так само вільно і непотрібно, як і його одежа, широка, потерта, немов чужа (М. Коцюбинський);

Дебелий був полковник, вищий за всіх і грубший, і широкий дорогий жупан ледве вміщав його (О. Довженко);

Спокійно горіла на столику свічка, а біля неї в широкому кріслі понуро сидів, закутавшись у халат, старий вусатий угорець з важким, обвислим підборіддям (О. Гончар);

// Те саме, що криса́тий.

На тім боці Білої косить парубок. Сорочка аж очі вбирає на зеленому тлі лук. На голові широкий жовтий бриль кидає округлу тінь на смагляве, загоріле обличчя (Г. Хоткевич).

4. Здійснюваний легко, невимушено, з великим помахом рук, ніг тощо (про рухи, кроки і т. ін.).

Широким, упевненим рухом він наповнив іскристі кришталеві бокали (В. Собко);

Юра спинився на першому східці і, зірвавши з голови мамин капелюшок, зробив широкий уклін і реверанс (Ю. Смолич);

Давид широкими кроками підійшов до лави, згріб шапку і, не надіваючи її, не оглядаючись, вийшов із хати (А. Головко);

Була [Лая] ще майже дівча. Ходу мала повільну, широку, важкувато-спокійну (С. Тудор);

Старий узяв торбу і широкою ступою пішов у Данелевську долину, де паслися воли (Григорій Тютюнник);

* Образно. Широким кроком входить наука в наше життя (з наук.-попул. літ.);

// перен. Який розноситься на велику відстань (про мелодію, пісню).

5. перен. Великий кількісно; значний обсягом, охопленням чогось.

До антибіотиків ми зараз відносимо широке коло речовин мікробного, рослинного та тваринного походження, що вбивають мікробів (з наук. літ.);

Словники – справжні, путящі словники з широким ілюстративним матеріалом – є не тільки зведенням в одно [одне] місце мовних багатств, а разом з тим і свідченням розумового, духовного багатства (М. Рильський);

// Наданий кому-небудь у повному обсязі (про права, можливості).

Статут дає широкі права, і ними б треба як слід скористуватись (Панас Мирний);

// Значний за поширенням на щось, у чомусь.

Ваші [Панаса Мирного] твори мали великий вплив на мене.., я бачив в них широкий та вільний розмах думки (М. Коцюбинський);

// Різноманітний, багатогранний.

Видно, справді, у вас в Галичині “жіноче питання” дуже в моді тепер, бо Ви раз у раз на його [нього] звертаєте. Навіть вибрали собі спеціальність “критика дівочих творів”, – не можна сказати, щоб се була дуже широка спеціальність... (Леся Українка);

Інтереси Франка в галузі фольклору були дуже широкими (з наук. літ.);

Він [М. В. Остроградський] був ученим широкого діапазону: працював у багатьох галузях (математична фізика, математичний аналіз, алгебра) (з наук.-попул. літ.);

Нинішній комбайнер-механізатор широкого профілю (з газ.);

// З подробицями; докладний, вичерпний.

– А чи не могли б ви висвітлити перше питання ширше? – попросив професор (В. Собко);

Під пером Квітки короткий фолькльорний переказ перетворюється на широке оповідання, майстерно написане в реалістично-побутовій гумористичній манері (із журн.).

6. перен. Який має великий розмах, нічим не обмежений.

Іде ритмічно, точно, влад за циклом цикл. А згодом вперед бригада, не назад, пішла широким ходом (П. Дорошко);

Одружився [Стадницький] на чарівній панночці, батько якої з широким аристократичним умінням розтринькував до решти статки своїх дідів (М. Стельмах);

// Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання тощо).

Ясну, чарівливу примару Не згубив я у номерки ті: Вона вабила серце до бою, В ньому гріла широку любов... (М. Старицький);

Попереду було стільки широкого щастя, що їм навіть не уявлялось, як це може його не бути (О. Гончар).

7. перен. Який охоплює багатьох, поширюється на багатьох; масовий;

// Численний, великий (про людей).

Стара Дум'ячиха .. почула себе матір'ю і головою широкої родини (І. Франко);

В деяких місцях мова Вашого оповідання не буде зрозумілою широкій публіці у нас (М. Коцюбинський);

Всі досягнення людства – це в першу чергу досягнення народу, тобто широких трудящих мас (М. Рильський);

// Доступний великій кількості людей.

Дієвість змагання немислима без широкої гласності, без пропаганди найкращих зразків праці (з публіц. літ.);

// Те саме, що загальнови́знаний.

Відверто кажучи, Остап не сподівався на таку широку славу, і на перших порах вона навіть трохи лякала його (М. Ю. Тарновський);

Широким успіхом також користуються сучасні українські пісні та романси на слова П. Тичини, М. Рильського, П. Воронька, Любові Забашти, С. Крижанівського, С. Воскрекасенка, покладені на музику композиторами П. Майбородою, С. Козаком, Г. Майбородою, І. Шамо та іншими (з газ.).

8. лінгв. Який вимовляється з великим розкриттям рота і низьким підніманням язика (про голосні звуки).

При творенні голосних низького підняття .. ротова порожнина максимально розширена, тому їх називають ще широкими (з наук. літ.).

Випуска́ти / ви́пустити на [широ́кий] екра́н див. випуска́ти;

Вихо́дити / ви́йти на [вели́кий (широ́кий)] екра́н див. вихо́дити;

Дістава́ти (оде́ржувати) / діста́ти (оде́ржати) [вели́кий (широ́кий)] ро́зголос <�Набира́ти (набува́ти) / набра́ти (набу́ти) [вели́кого (широ́кого)] ро́зголосу> див. дістава́ти;

Предме́ти (това́ри) широ́кого вжи́тку див. предме́т;

Това́ри наро́дного (широ́кого, ма́сового і т. ін.) спожива́ння див. това́р¹;

У (в) широ́кому розумі́нні [цього́] сло́ва див. розумі́ння;

Широ́ким (розго́рнутим) фро́нтом див. фронт.

◇ Вибива́тися / ви́битися на [широ́ку] доро́гу див. вибива́тися;

Ви́вести у [широ́кий] світ (у [широ́кі] світи́) див. виво́дити¹;

Виво́дити / ви́вести на [широ́ку] доро́гу див. виво́дити¹;

Вихо́дити / ви́йти на широ́ку доро́гу див. вихо́дити;

(1) За широ́кою спи́ною (д) див. спи́на;

З широ́кої доро́ги див. доро́га;

Іти́ (йти) / піти́ (пода́тися) у [широ́кий] світ (в світи́, в світа́) див. іти́;

На широ́ку но́гу див. нога́;

Піти́ широ́ким сві́том див. піти́;

По (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х <�По всьо́му сві́ту> див. світ²;

Ста́вити / поста́вити на широ́ку но́гу див. ста́вити;

Широ́ка душа́ див. душа́;

Широ́ка кість <�Широ́кий у ко́сті> див. кість;

Широ́ка нату́ра (вда́ча) див. нату́ра;

Широ́ка у́смі́шка (по́смішка) див. у́смі́шка;

Широ́ке се́рце див. се́рце;

Широ́ке чоло́ див. чоло́;

Широ́кий світ див. світ²;

(2) Широ́кий у пле́ча́х хто – плечистий, кремезний хтось.

– Та це ж Добриня! – виступивши наперед, заволав раптом один з них, височенний, широкий у плечах .. хлопчина, якого всі прозвали Туром (С. Скляренко).