широкий

ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет., ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ЗДОРОВЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ЗНИЙ розм. підсил. Над річкою стояв великий гай (Л. Глібов); До самої хати підходить чималий сад (М. Стельмах); Внизу.. розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами (О. Гончар); Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно,.. промайнув за дві-три хвилини (Ю. Смолич); Київ — немов гігантський ботанічний сад (із газети); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі в багатющий плодородний край? (О. Донченко); У ХVІІІ і ХІХ сторіччях трудовий народ України цивілізував колосальні простори диких причорноморських і приазовських степів (О. Левада); Край її (долини) упирався в самий край неба, така вона була широка і довга (Панас Мирний); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові (А. Головко); У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш); Світлиця була обширна і ярко освічена (І. Франко); Хвилює вітер лан широкополий (П. Дорошенко); Батьківщина у нас превелика (П. Воронько); Ставок був здоровий і далеко розлився в поле між двома невисокими горами (І. Нечуй-Левицький); Бігаючи раз так весною по здоровенних калюжах,.. вона занепала (Панас Мирний). — Пор. 1. безме́жний.

ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ, РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, РОЗХИ́ЛИСТИЙ, РОЗЛА́ПИСТИЙ розм., КОНАРИ́СТИЙ діал., ОПО́ЛИСТИЙ діал., ТИРХА́ТИЙ діал. (з розгалуженим гіллям); КОРЧА́СТИЙ (з дуже розвиненими, густими гілками); РОЗСОХА́ТИЙ, РОЗСО́ХУВАТИЙ (з розсохами); КРО́НИСТИЙ (з густою кроною). Ондечки серед одного города вгніздилася прездорова стара, широка та гілляста дика груша (І. Нечуй-Левицький); То працюють правнуки й онуки тих дідів, хто на пісках садив Сосни ці дзвенючі та гілчасті (П. Дорошко); Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень (І. Вирган); Під столітнім вітластим каштаном стояла низенька глиняна комірка (С. Голованівський); Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих (М. Рильський); Широковіті, вкриті зеленню дерева оточували альтанку півколом (Н. Рибак); У холодочку гінкого широкогіллястого осокора, серед пишного килима густої трави утаборився Яким із своїм добром (Панас Мирний); Під розлогим дубом зроблені столи й лави (І. Багмут); Дерево в садках старе, товсте;.. розложисті яблуні — густі, як руно (І. Нечуй-Левицький); Увійшов він у садок, у гущавину гіллястих груш, розкидистих яблунь, широколистої вишнини (Панас Мирний); Круглі, зелені широкі верхів'я вкривали ліс зверху, ніби зеленими шатами (І. Нечуй-Левицький); Внизу, в затишку серед високих яворів та присадкуватих крижастих яблунь, виглядає своїми будівлями Шевченківка (Є. Кротевич); Буяла молода деревина, в долині — широкогалуза, а вгорі — струнка (О. Кобилянська); За містком, обабіч якого стояли старі розхилисті верби, Сагайдак звернув у пшениці (М. Стельмах); Швидко промайнули рівні, обсаджені розлапистими, ніби палаючими липами, тихі вулички (В. Собко); Ніхто не затямив, коли її (липу) засаджено і коли вона розрослася така здорова та конариста (І. Франко); Колись тут груша ополиста росла, та всохла (О. Копиленко); Із заростів корчастої ліщини Там і донині зрубом порохнявим Біліє вдень і світиться вночі.. криниця (І. Вирган); Він (дуб) гілками розсохатими Сперечатиметься з бурями (П. Дорошко). — Пор. 1. бу́йний.

ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ, СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ (який здійснюється з урахуванням усіх деталей); ВСЕБІ́ЧНИЙ (УСЕБІ́ЧНИЙ), ВСЕСТОРО́ННІЙ (УСЕСТОРО́ННІЙ) (який розглядає, охоплює щось з усіх боків); СОЛІ́ДНИЙ, ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ, КАПІТА́ЛЬНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ (про дослідження, видання і т. ін.); ПРОНИ́КЛИВИЙ (який передає суть чого-небудь). Без ґрунтовних знань нового трактора не освоїш (С. Журахович); Сердечно дякую Вам.. за цей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір (поему "Мойсей") (М. Коцюбинський); Всі знання, набуті за двадцять років роботи, знайшли в цьому фільмі ("Щорс") своє повне відображення (О. Довженко); Не важко було досвідченому газетяреві відновити думку промовця, коли він дав такі вичерпні тези (І. Ле); Часто виступає (бригадир), дає розширені "інтерв'ю" (П. Інгульський); (Ярошенко:) Лист обласного управління слід надрукувати, але до нього додати розгорнутий вступ від редакції (О. Левада); Питання про внутрішні і формальні зв'язки билин та дум, яке не раз порушувалось дослідувачем, потребує ще свого поглибленого вивчення (М. Рильський); — Треба буде дорогою скласти промову та коротеньку, але гарну, докладну (І. Нечуй-Левицький); Ретельні дослідження археологів.. стверджують слова Геродота (С. Журахович); Самієв разом з начальником штабу взявся розробляти детальний план операції (О. Гончар); Деталізований опис; Скрупульозний аналіз; Настала хвилина, коли Олин подив перед всебічною обізнаністю Завадки перетворився у сумнів (Ірина Вільде); Щоби така критика була вірна, мусить бути повною і всесторонньою, опиратися на повнім і широкім зображенню суспільності (І. Франко); З-під його (І. Франка) пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський); Фундаментальна монографія; Багато хто знає польського письменника Владислава Реймонта, автора капітального твору "Селяни" (В. Еллан); Таку монументальну річ, як "Гайдамаки", ще для видань 1939 року взялись перекладати одночасно О. Твардовський і Б. Турганов (М. Рильський); Хороші й проникливі праці про доробок автора "Вершників" з'явилися у нас після його смерті (М. Рильський).

КРИСА́ТИЙ (КРИСА́СТИЙ) (про капелюх, бриль тощо — який має широкі криси), КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ, ШИРО́КИЙ. Усе це були.. статечні ґазди в крисатих капелюхах (О. Гончар); Порозсідалися.. чоловіки у білих сорочках, у картузах святкових.. (Ще парубкували в них: крисасті) (А. Головко); Закутаний в кирею, у крислатому капелюсі, насунутому на чоло, Іван очима дресирувальника вдивляється у багаття (П. Колесник); — Дозвольте води напитися, — пробурмотів я, ставлячи цебро на цямрину і скидаючи свого широкополого солом'яного бриля (Л. Первомайський); На тім боці Білої косить парубок. На голові широкий жовтий бриль кидає округлу тінь на смагляве, загоріле обличчя (Г. Хоткевич).

ЛАПА́ТИЙ (з великими лапами), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАБА́ТИЙ діал. — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (А. Шиян); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло (І. Рябокляч); — Ну, ..є там що в ямі? — А дідько є лабатий (І. Франко). — Пор. 1. широ́кий.

НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (про наявність чого-небудь десь — дуже великий щодо кількості; перен. про фізичні або духовні сили, можливості тощо — якому немає меж), БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕВИЧЕ́РПНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗГЛИБИ́МИЙ, ШИРО́КИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ поет. (про можливості, перспективи тощо). Не будучи графом, він не скаржився на недостачу друзів з графських синків, які пленталися за ним, приворожені необмеженим багатством його батька (І. Ле); Степан Онуфрійович і справді вважав себе за людину незвичайних здібностей і необмежених можливостей (Ю. Збанацький); Життя коротке, та безмежна штука (мистецтво) І незглибиме творче ремесло (І. Франко); У вікна щедро лилося сонце, на столі все вилискувало золотом і самоцвітами, ніби наочно підкреслюючи невичерпні багатства Росії (П. Кочура); Тематика.. фольклору невичерпна і безбережна (М. Рильський); Розкіш здавалась незмірна і неймовірна навіть багатим чужоземцям і заграничним (закордонним) посланцям (І. Нечуй-Левицький); Скажи ж ти, звідки сила та безмірна, Що рівної нема їй в Палестині? (Леся Українка); Наче сп'янілий від нових безкраїх можливостей, Вася хотів швидше усе побачити (О. Гончар). — Пор. 3. вели́кий.

ПРОСТО́РИЙ (який тягнеться з краю в край), ШИРО́КИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗГО́НИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ (ПРИЗВІ́ЛЬНИЙ рідше), ВІ́ЛЬНИЙ, ОБШИРНИЙ рідко. От вона сіла на могилі, плаче і так до степу промовляє: — Степу мій широкий, степу мій просторий! (О. Стороженко); Весело солдатам. Радісно дивляться вони на розлогі лани (О. Довженко); Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка); Через гору, через яр, Крізь поля привільні — Йдуть і їдуть (селяни) на базар (С. Олійник); Вільний степ передо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою, — Глянуть — міри не даси (Є. Гребінка). — Пор. 1. безме́жний.

ПРОСТО́РИЙ (який займає велику площу, розташований на великій площі), ШИРО́КИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ. Сей магазин стояв на кінці просторої площі, за стайнями, досить далеко від вулиці (І. Франко); Маленька річка Пилявка текла по широкій розлогій долині і розділяла обидва ворожі табори (І. Нечуй-Левицький); Колодуб рушив до села.. Угледів зоддалеки, край села, парникове господарство, напнуті пластиком розкидисті, ангароподібні теплиці (Ю. Бедзик); Природа, кажу, кругом безлісна, Донбас наш курний та розложистий (Ю. Яновський); Пісня бриніла і в обвіяному вітрами нагірному старому місті, і на привільній степовій Шулявці, і в задумливій тисняві Подолу..., а над усе — над безмежною, неозорою лукою Дніпра, понад тихим плином могутньої ріки (Ю. Смолич).

ПРОСТО́РИЙ (про одяг, взуття — який нещільно облягає), ШИРО́КИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ. Невисокий, натоптаний, у занадто просторому робочому костюмі, він спинився на хвилину в дверях, привітався (П. Оровецький); Добродій високий і пристойний. Спортсмен. Це видно. Широке вільне пальто, широкі криси капелюха (С. Масляк).

ШИРО́КИЙ (про руки, ноги, деякі предмети), ЛАПА́ТИЙ, ЛОПА́ТИСТИЙ. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків (І. Нечуй-Левицький); Він побіг між кущами, залишаючи на росі великі лапаті сліди (Л. Дмитерко); Запросив (господар гостя) у хату, усміхаючись в свою широку, лопатисту бороду (В. Гжицький). — Пор. 1. лапа́тий.

ШИРО́КИЙ (про рухи, кроки, ходу), ЗАМА́ШИСТИЙ, РОЗМА́ШИСТИЙ, СЯГНИ́СТИЙ розм. Давид широкими кроками підійшов до лави, згріб шапку і, не надіваючи її, не оглядаючись, вийшов із хати (А. Головко); Руками широко розмахує (Тоня), аж за спину їх закидає. І хода така пружна, замашиста (О. Гончар); Спокійним розмашистим рухом Крайнєв кинув другий сірник собі за спину (В. Собко); Дивилася (Євпраксія) на імператора. Високий, тонкий у стані, рвучкі рухи, крок сягнистий, хижий (П. Загребельний).