овоч

зака́заний о́воч. Щось привабливе, але недозволене, чуже, недосяжне і т. ін. З майором Кларком усе заповідалося на гру. Трохи легковажності, трохи кокетства, трохи недозволеного (заказаний овоч завжди солодкий) (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

овоч — о́воч іменник чоловічого роду частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
овоч — О́воч. 1. Фрукт, частіше мн. (овочі) — фрукти. Вікно, закрите решіткою, пускало більше сьвітла, а марморні овочі на столі ставали гарнійші. Але небавом сказала Ріта, що ті овочі старомодні, і вони счезли зі стола (Б. Українська літературна мова на Буковині
овоч — Плід; мн. ОВОЧІ, (городу) городина, (саду) садовина, сов. фрукти. Словник синонімів Караванського
овоч — заст. овощ, -у, ч. і рідко ж. 1》 тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. 2》 тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. 3》 ч. і ж., збірн. М'які плоди будь-яких рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
овоч — О́ВОЧ, заст. О́ВОЩ, у, ч. і рідко і, ж. 1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, які вживають як їжу; городина. В теплицях вирощують овочі .. і підготовляють розсаду для парників та утепленого ґрунту (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
овоч — О́ВОЧІ перев. мн. (плоди городніх, рідше польових, рослин та зелень, що вживаються як їжа), ГОРО́ДИНА збірн., ОГОРО́ДИНА збірн., розм., О́ВОЩІ заст., ГОРОДОВИНА́ збірн., діал., ЯРИНА́ діал. Словник синонімів української мови
овоч — О́воч, -чу, -чеві; о́вочі, -чів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
овоч — О́ВОЧ, заст. О́ВОЩ, у, ч. і рідко і, ж. 1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. В теплицях вирощують овочі.. і підготовляють розсаду для парників та утепленого грунту (Овоч. закр. і відкр. Словник української мови в 11 томах