1. Енциклопедія політичної думки

колективізм

Переслідування мети спільної діяльності, яка часто, хоч і не обов’язково, здійснюється на рівні нації як найбільшого колективу і через діяльність держави. Іноді цей термін уживають як синонім поняття соціалізм. Не варто вживати його для самозображення, а отже, використовувати для аналізу чи формулювання приписів, ототожнюючи з терміном індивідуалізм, який часто протиставляється цьому поняттю.

Джерело: Енциклопедія політичної думки на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колективізм — колективі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колективізм — -у, ч. Колективна співпраця як принцип громадського життя та діяльності людей; прот. індивідуалізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колективізм — КОЛЕКТИВІ́ЗМ, у, ч. Спільність, колективні засади як принцип суспільного життя і діяльності людей. Хома, який умів з кожного покепкувати, водночас викликав і загальну симпатію до себе своїм гумором та затятим колективізмом, що, здається... Словник української мови у 20 томах
  4. колективізм — колективі́зм характерна риса соціалістичних і комуністичних суспільних відносин, яка полягає в усвідомленні вищості громадських інтересів над інтересами окремої особи, підпорядкування її діяльності інтересам колективу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. колективізм — Колективі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. колективізм — КОЛЕКТИВІ́ЗМ, у, ч. Товариська співпраця, взаємна підтримка й допомога людей, що грунтується на свідомому підпорядкуванні особистих інтересів громадським. Радянська школа, піонерська організація.. Словник української мови в 11 томах