Євангеліє
Здорову голову не треба класти під Євангелія.
Не проси помочі, як її не треба. У народі є повірря, що як голова болить, то покласти її під Євангеліє, коли священик читає, а біль перестане. Як нічого не долягає, то й помочі не шукай.
Не все те Євангелія, що люди плещуть.
Не все те правда, що люди говорять.
Не все те Євангелія, що піп на проповіді каже.
Не все те правда, що священик каже на проповіді, коли говорить про речі, що не мають нічого спільного з Євангелієм.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- євангеліє — ЄВАНГЕЛІЯ Життя Христа, Христове вчення, християнська доктрина; (чия) П. кодекс, програма, біблія. Словник синонімів Караванського
- Євангеліє — І Євангелія, Евангеліє, Евангелія Священно-богослужбова книга, що міститиь тексти Євангелій від Матвія, Марка, Луки та Івана, поділена на зачала для читання під час богослужінь Словник церковно-обрядової термінології
- Євангеліє — -я, с. Частина Біблії (головна частина Нового Завіту), в якій вміщено оповіді про життя та повчання Ісуса Христа і яка є основою християнської релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Євангеліє — Єва́нгеліє іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ЄВАНГЕЛІЄ — • ЄВАНГЕЛІЄ (грец. ευαγγέλιον — добра звістка) - жанрове визначення перших чотирьох книг новозавітної частини Біблії, в яких викладаються основи християн. віровчення. Українська літературна енциклопедія
- євангеліє — єва́нгеліє (від грец. εύαγγέλιον – добра звістка) 1. Ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя міфічного засновника християнства Ісуса Христа. Частина Біблії. 2. Переносно – книги, в яких укладено основні принципи, правила чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
- євангеліє — ЄВА́НГЕЛІЄ, я, с. 1. Частина біблії (головна частина Нового завіту), в якій вміщено легенди про життя та повчання міфічного Ісуса Христа і яка є основою християнської релігії. Словник української мови в 11 томах