євангеліє

Значення в інших словниках

1. Євангеліє — І Євангелія, Евангеліє, Евангелія Священно-богослужбова книга, що міститиь тексти Євангелій від Матвія, Марка, Луки та Івана, поділена на зачала для читання під час богослужінь Словник церковно-обрядової термінології
2. Євангеліє — -я, с. Частина Біблії (головна частина Нового Завіту), в якій вміщено оповіді про життя та повчання Ісуса Христа і яка є основою християнської релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Євангеліє — Єва́нгеліє іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
4. Євангеліє — Здорову голову не треба класти під Євангелія. Не проси помочі, як її не треба. У народі є повірря, що як голова болить, то покласти її під Євангеліє, коли священик читає, а біль перестане. Як нічого не долягає, то й помочі не шукай. Приповідки або українсько-народня філософія
5. ЄВАНГЕЛІЄ — • ЄВАНГЕЛІЄ (грец. ευαγγέλιον — добра звістка) - жанрове визначення перших чотирьох книг новозавітної частини Біблії, в яких викладаються основи християн. віровчення. Українська літературна енциклопедія
6. євангеліє — єва́нгеліє (від грец. εύαγγέλιον – добра звістка) 1. Ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя міфічного засновника християнства Ісуса Христа. Частина Біблії. 2. Переносно – книги, в яких укладено основні принципи, правила чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
7. євангеліє — ЄВА́НГЕЛІЄ, я, с. 1. Частина біблії (головна частина Нового завіту), в якій вміщено легенди про життя та повчання міфічного Ісуса Христа і яка є основою християнської релігії. Словник української мови в 11 томах