артіль

В гарній артілі й худоба в тілі.

У працьовитих господарів і худоба добра.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. артіль — див. ватага Словник синонімів Вусика
  2. артіль — АРТІ́ЛЬ, і, ж. Група людей однієї професії або ремесла, які об’єднались для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. Після визволення західних областей України народні різьбярі. Словник української мови в 11 томах
  3. артіль — Арті́ль, -лі ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. ЧП. 32. Словник української мови Грінченка
  4. артіль — арті́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. артіль — -і, ж. Група людей однієї професії або ремесла, які об'єдналися для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. Артіль золотошукачів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. артіль — Артіль, арті́лі, арті́лі, арті́ллю; арті́лі, -ті́лей, -ті́лям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. артіль — Ватага, див. трудартіль Словник чужослів Павло Штепа
  8. артіль — Група, гурт, спілка, компанія, товариство, братство, колектив, громада, об'єднання. Словник синонімів Караванського
  9. артіль — АРТІ́ЛЬ, і, ж. Група людей однієї професії або ремесла, які об'єдналися для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. А там, на дунайській хвилі, Розвіявся вимпел багряний, І збратані в дружній артілі Рибальські пливуть каравани (М. Словник української мови у 20 томах
  10. артіль — рос. артель (татар, ортак, тюрк. орти — спільність людей, громада) — форма добровільного об'єднання людей на певних умовах, які визначають спільну участь... Eкономічна енциклопедія