багато

Багато говорити, а мало що слухати.

Дуже поплутана справа, треба багато часу, щоб її розказати, та вона того й не варт.

Багато зла на одного два.

Несправедливо, щоб один бився проти двох.

Багато покликаних, а мало вибраних.

Бог кличе до царства свого всіх, та лиш ті ввійдуть, що гідні ввійти.

Багато оженився, узяв дівку й троє дітей.

Іронія, коли хто жениться з покриткою.

Де багато бесіди буває, там гріх пробуває.

Довгі бесіди мають у собі багато брехні, з чого суперечка, а то й бійка буває.

Є багато, то минеться, а нема, то обійдеться.

Життєві видатки підносяться, чи обнизуються відносно заробітку.

І свині не люблять, як забагато.

Докір влізливому.

Сербай не дбай, хай буде рідко, щоб тільки багато.

Звичайно, на переднівку, бідне населення їсть лиху, рідку страву, тому їсть її багато.

Ті що багато їдять, не все бувають товстими, а ті що багато читають не все бувають мудрими.

Життєве спостереження.

Багато снігу — багато хліба, багато води й багато й трави.

Народна прикмета на добрий врожай.

Багато, хоч греблю гати.

Дуже багато.

Багато, як трави.

Цуже багато, коли не можна полічити.

Небагато умирає з недоїдання, але багато умирає з переситу.

Багато хвороб є наслідком надмірного і неправильного харчування.

Хто багато має, той ще більше шукає.

Про жадібність багачів.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багато — (про велику кількість) багацько, чимало, немало, (дуже багато) пребагато, незліченно, розм. незчисленно, купа, маса, тьма, безліч// підсил. видимо-невидимо, сила-силенна, тьма-тьмуща, кури не клюють і свині не їдять, хоч греблю гати. Словник синонімів Полюги
  2. багато — бага́то 1 числівник кількісний бага́то 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. багато — присл. У великій кількості; вживається також у значенні присудка та неозначено-кількісного числівника: багато знати, багато цікавого, жити багато. Нищено міста красні, чимало козацтва зведено з світу, багато дівчат і жінок у полон забрано (Марко Вовчок). Літературне слововживання
  4. багато — (велика кількість кого-, чого-небудь) без ліку; (переважно грошей) кури не клюють; [і] свині не їдять; [хоч] лопатою горни (греби, загрібай); (безліч) аж кишить, зневажл. Словник фразеологічних синонімів
  5. багато — пр., чимало, нетрохи, д. много, обр. — купа, сила, безліч, море, гибель, хмара, тьма, повна торба, <�ціла> армада, без ліку, без числа, непочатий край, до біса, до гибелі, сила-силенна, тьма-тьменна, хоч залийся, хоч лопатою вигрібай, ід. Словник синонімів Караванського
  6. багато — 1》 Присл. якісний до багатий 1), 3), 4). 2》 присл. У великій кількості; прот. мало. || у знач. числ. Велика кількість кого-, чого-небудь. || у знач. присудк. сл. || у знач. ім. багато, багатьох. Багато хто — про неозначено велику кількість людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. багато — БАГА́ТО. 1. Присл. до бага́тий 1, 3, 4. Вони [українські культурні діячі старшого віку] .. одслонили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (В. Самійленко); З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  8. багато — Аж-аж-аж, багатенько, багатувато, багацько, безлік, безліч, безлічно, безмір, безмірно, бозна-скільки, валява (діал.), вволю, вдосталь, вдостачу, велико, видимо-невидимо і видимо-невидимо, всебільше, вщерть, гибель, годі, густо, добіса, добісяки... Словник синонімів Вусика
  9. багато — бага́то (забага́то) че́сті для кого, кому, перев. ірон. Хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь. Багато честі для мене зватись правою рукою дядька, добре було б, якби мене можна було назвати пальцем на його руці (Леся Українка)... Фразеологічний словник української мови
  10. багато — БАГА́ТО ХТО (неозначено велика кількість людей), БАГА́ТО у знач. ім., тільки в непрямих відмінках, МНО́ГІ мн., заст. Багато хто не склепив очей у цю ніч (О. Довженко); Та багатьом уже немає свята. Словник синонімів української мови
  11. багато — Бага́то, -тьо́х, -тьо́м, багатьма́ і -тьома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. багато — БАГА́ТО. 1. Присл. якісний до бага́тий 1, 3, 4. Ми в дружній живемо сім’ї, Розумно і багато (Рильський, І, 1956, 362); Вони [українські культурні діячі старшого віку].. одслонили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (Сам. Словник української мови в 11 томах
  13. багато — Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Єв. Мр. І. 45. Словник української мови Грінченка