багато

пр., чимало, нетрохи, д. много, обр. — купа, сила, безліч, море, гибель, хмара, тьма, повна торба, <�ціла> армада, без ліку, без числа, непочатий край, до біса, до гибелі, сила-силенна, тьма-тьменна, хоч залийся, хоч лопатою вигрібай, ід. такого <н. такого калік!>; (людей) повно, маса, ев. базар, фам. достобіса; У ФР. значно, далеко, куди, набагато, незрівнянно <н. багато менше>; багатенько, багацько, пребагато.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

багато — (про велику кількість) багацько, чимало, немало, (дуже багато) пребагато, незліченно, розм. незчисленно, купа, маса, тьма, безліч// підсил. видимо-невидимо, сила-силенна, тьма-тьмуща, кури не клюють і свині не їдять, хоч греблю гати. Словник синонімів Полюги
багато — бага́то 1 числівник кількісний бага́то 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
багато — присл. У великій кількості; вживається також у значенні присудка та неозначено-кількісного числівника: багато знати, багато цікавого, жити багато. Нищено міста красні, чимало козацтва зведено з світу, багато дівчат і жінок у полон забрано (Марко Вовчок). Літературне слововживання
багато — (велика кількість кого-, чого-небудь) без ліку; (переважно грошей) кури не клюють; [і] свині не їдять; [хоч] лопатою горни (греби, загрібай); (безліч) аж кишить, зневажл. Словник фразеологічних синонімів
багато — 1》 Присл. якісний до багатий 1), 3), 4). 2》 присл. У великій кількості; прот. мало. || у знач. числ. Велика кількість кого-, чого-небудь. || у знач. присудк. сл. || у знач. ім. багато, багатьох. Багато хто — про неозначено велику кількість людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
багато — БАГА́ТО. 1. Присл. до бага́тий 1, 3, 4. Вони [українські культурні діячі старшого віку] .. одслонили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (В. Самійленко); З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
багато — Багато говорити, а мало що слухати. Дуже поплутана справа, треба багато часу, щоб її розказати, та вона того й не варт. Багато зла на одного два. Несправедливо, щоб один бився проти двох. Багато покликаних, а мало вибраних. Приповідки або українсько-народня філософія
багато — Аж-аж-аж, багатенько, багатувато, багацько, безлік, безліч, безлічно, безмір, безмірно, бозна-скільки, валява (діал.), вволю, вдосталь, вдостачу, велико, видимо-невидимо і видимо-невидимо, всебільше, вщерть, гибель, годі, густо, добіса, добісяки... Словник синонімів Вусика
багато — бага́то (забага́то) че́сті для кого, кому, перев. ірон. Хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь. Багато честі для мене зватись правою рукою дядька, добре було б, якби мене можна було назвати пальцем на його руці (Леся Українка)... Фразеологічний словник української мови
багато — БАГА́ТО ХТО (неозначено велика кількість людей), БАГА́ТО у знач. ім., тільки в непрямих відмінках, МНО́ГІ мн., заст. Багато хто не склепив очей у цю ніч (О. Довженко); Та багатьом уже немає свята. Словник синонімів української мови
багато — Бага́то, -тьо́х, -тьо́м, багатьма́ і -тьома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
багато — БАГА́ТО. 1. Присл. якісний до бага́тий 1, 3, 4. Ми в дружній живемо сім’ї, Розумно і багато (Рильський, І, 1956, 362); Вони [українські культурні діячі старшого віку].. одслонили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (Сам. Словник української мови в 11 томах
багато — Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Єв. Мр. І. 45. Словник української мови Грінченка