багато

(велика кількість кого-, чого-небудь) без ліку; (переважно грошей) кури не клюють; [і] свині не їдять; [хоч] лопатою горни (греби, загрібай); (безліч) аж кишить, зневажл.; до біса; як [за гріш] маку; як піску морського; ні проїхати ні пройти; на воловій шкурі не списати; хоч греблю гати; (про роботу, справи, клопіт тощо) по горло; по [самі (самісінькі)] вуха; [аж] по шию; з головою; по [саму (самісіньку)] зав’язку; ціла купа; (надзвичайно багато) як цвіту в городі (по всьому світу).

А людей, людей! без ліку, та все чужі – минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок, 1, 1955,’ с. 14); В нього [Созоненка] грошей кури не клюють (Стельмах, 2, 1982, с. 351); – У тебе ж їх і свині не їдять, – а вмреш – кому дістанеться? І сам згинеш, і гроші твої згинуть… (Васильченко, 1, 1959, с. 142); [Сидір Трохимович:] А гроші лопатою загрібає (Панас Мирний, 6, 1970, с. 439); – Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова – лопатою греби (Стельмах, 2, 1982, с. 370); А там баришень аж кишить (Панас Мирний, 1, 1968, с. 491); Грецької кінноти до біса (Яновський, 2, 1983, с. 213); – Оце добре! – перехопив Лука, – Твоя Марія і моя Марія! Тих Марій на світі – як за гріш маку (Коцюбинський, 1, 1955, с. 141); Пастви тої, пастви-и-и! Як піску морського,.. (Остап Вишня, 1, 1974, с 97); Пишуть з усіх сіл до нас: – Рятуйте! Баби-шептухи заїдають! Розвелось їх по селах, що ні проїхать ні пройти! (Остап Вишня, 1, 1974. с. 214); – Що я тепер знаю про тебе, того на воловій шкурі не спишеш! – Але я колись-таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! (Стельмах, 1, 1982, с. 327); – Таких «землячків» по всьому світу видимо-невидимо, хоч греблю ними гати, – глузливо відповів Павло, якому не сподобався солоденький тон донця (Чумак, Великий Луг, 1983, с. 16); У Дмитра було справ, як говориться, по горло – то укрупнення, то сівба, то електростанція, а це вже й ремонт тракторів починається (Збанацький, Переджнив’я, 1960, с. 412); А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хустя прати, хліб пекти… (Коцюбинський, 1, 1961, с. 65); [Харитон:] А набір? [Денис:] Набрався, братухо, по самісінькі вуха! (Кропивницький, Вибрані твори, 1967, с. 301); Навколишніми селами ширилася чутка: «Он у Строїні знали, що з шкуродерами зробити!» Правда, перебільшували дійсне: казали, що кожний набрав собі всякого добра аж по шию… (Дем’ян, Крутогори Верховини, 1984, с. 77); – В мене роботи не по шию, а просто з головою! (Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 180); [Горнов:] Скільки ще в тебе тієї панської пихи, як подивлюся я на тебе: без сніданки або без кофію не можна гостя відпустити; І хоч би тому гостеві діла було, як кажуть, по зав’язку, а він сиди та жди того кофію (Кропивницький, Вибрані твори, 1967, с. 169); [Харитон:] Напозичався вже й так по саму зав’язку (Кропивницький, Вибрані твори, 1967, с. 33); З такого хлопоту Махаха завжди виходив спритно, але вже опісля на того, хто наважився зробити йому прикрість, неодмінно звалювалась ціла купа лиха (Луговський, Недокопана криниця, 1984, с. 230); Женихів у тебе, хвалить бога, як цвіту в городі; хоч греблю ними гати (Марко Вовчок, I, 1955, с. 22); – Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема!.. (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 36).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

багато

Значення в інших словниках