берегти

Значення в інших словниках

1. берегти — (тримати щось у безпеці) глядіти, охороняти, зберігати, оберігати. Словник синонімів Полюги
2. берегти — берегти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. берегти — Зберігати, заощаджувати, щадити, жаліти, (одяг) жалувати; (кордони) оберігати, охороняти, ур. хоронити; (дитину) доглядати, піклуватися про, (дуже) пильнувати <�глядіти>, як ока <�в голові>; (у пам'яті) пам'ятати, не забувати. Словник синонімів Караванського
4. берегти — -ежу, -ежеш; мин. ч. беріг, берегла, берегло; недок., перех. 1》 що і чого. Не давати витрачатися, зберігати цілим. || Ощадливо витрачати, використовувати. 2》 Тримати в доброму стані що-небудь, оберігаючи від псування, руйнування. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. берегти — БЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. бері́г, берегла́, ло́; недок., кого, що. 1. Не давати витрачатися, зберігати цілим. – За усіх усе зробить [Микола], ніколи не заліниться [лінується], хазяйського добра, як ока, береже (Г. Словник української мови у 20 томах
6. берегти — I глядіти, зберігати, пильнувати, стерегти, ховати, хоронити, шанувати, шкодувати, щадити II див. зберігати Словник синонімів Вусика
7. берегти — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
8. берегти — Берегти́, -режу́, -реже́ш, -режу́ть; бері́г, берегла́, -регли́; бері́гши; бережи́, -режі́ть; бережучи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. берегти — БЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. бері́г, берегла́, ло́; недок., перех. 1. що і чого. Не давати витрачатися, зберігати цілим. — За усіх усе зробить [Микола], ніколи не заліпиться, хазяйського добра, як ока, береже (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
10. берегти — Берегти, -жу, -жеш гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже. посл. Словник української мови Грінченка