берегти

БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм.; ПРИБЕРІГА́ТИ (на майбутнє); ОБЕРІГА́ТИ, ШАНУВА́ТИ (берегти особливо пильно). Нужда та злидні навчають і свого берегти, і чужого глядіти (Панас Мирний); — От що, дядьку Григоре, сіялки, борони, рала, весь реманент бережіть. Найкраще — розберіть його на частини і заховайте (Григорій Тютюнник); Кілька років зберігала Яресьчиха в скрині на самому дні синове срібло (О. Гончар); Труну спускали полотном, що ще баба пряла, хоронила його на сорочки (Ганна Барвінок); Не узятий бійцями трофей, не полотнище битого стягу, — схороняє військовий музей подарунок за нашу відвагу (М. Упеник); — Ноги не куповані, батьківські, то нехай трудяться, а чоботи треба приберегти, бо хто зна, як воно ще буде... (П. Колесник); Оберігаючи свою коштовну здобич, Сагайдачний рушив на Січ Азовським морем (З. Тулуб); — Та ще й повдавались (дочки) в матір: усі чепурні, шанують одежу (І. Нечуй-Левицький). — Док.: зберегти́, схорони́ти; приберегти́; оберегти, пошанува́ти.

БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛІ́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ розм., ЖА́ЛУВАТИ розм., рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док.: зберегти́, відкла́сти, приберегти́, притри́мати, приде́ржати, пошкодува́ти, пожалі́ти, пожалкува́ти. Це про тебе, мій друг, хіба я не беріг кращих слів, що ніщо їх не змило... (І. Гончаренко); Берегти костюм для урочистих випадків; В ці ночі довгі І недоспалі Зберіг заводу я Немало сталі (Л. Забашта); Вона почала готувати рушники й одкладала зайві гроші на скриню (І. Нечуй-Левицький); Старий Гнат хоча й любив ярмарки та чарку, але, як міг, приберігав хліб на лиху годину, бо карбованець завжди може обдурити людину, а зерно — ніколи (М. Стельмах); Він на пасовищі не з'їдав їх (вареників),.. придержував до самого вечора, щоб хоч що-небудь принести меншим сестрам і братові (М. Рудь); Опришок — це той, що.. грошей не шкодує, розкидаючи їх жменями в товпу (Г. Хоткевич). — Пор. заоща́джувати.

БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док.: зберегти́, оберегти́, уберегти́ (вберегти́), пожалі́ти, пошкодува́ти, пожалкува́ти, пожа́лувати, пощади́ти. "Ось так, як ми саджанці, так ви дітей наших бережіть", — могла б ця молода жінка зараз сказати Марисі Павлівні (О. Гончар); — Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси не розхапали (А. Хижняк); — Пустився в бійку — чуба не жалій! (прислів'я); Василя Назаровича Боженка любили всі, хто не шкодував власного життя для революції (О. Довженко); Він думав, як же повести бойові дії, щоб щадити життя кожного бійця (Ю. Смолич). — Пор. 1. оберіга́ти.

БЕРЕГТИ́СЯ (дбати про своє здоров'я, бути уважним до себе), БЕРЕГТИ́ із сл. с е б е, СТЕРЕГТИ́СЯ рідше, ГЛЯДІ́ТИСЯ розм.; ШАНУВА́ТИСЯ, ШАНУВА́ТИ із. сл. с е б е (берегти себе, дбати про себе). — Док.: поберегти́ся. Прошу тебе, бережися ти і бережи всіх, щоб не слабували (М. Коцюбинський); Я здорова і стережусь (Леся Українка); У матері був свій клопіт — щоб дочка шанувалася, не забувала приготувати собі гарячу їжу (О. Копиленко).

ЗАОЩА́ДЖУВАТИ (зберігати невитраченим, нагромаджувати внаслідок дбайливого, економного використання), ОЩА́ДЖУВАТИ (ОЩАДЖА́ТИ), ЕКОНО́МИТИ, ЩАДИ́ТИ діал. — Док.: заоща́дити, ощади́ти, зеконо́мити. Поліна Андріївна вміла так вести господарство, що їй щастило навіть дещо заощаджувати (О. Бойченко); Він за тиждень ощадив п'ятку (І. Франко); Життя вчить їх (селян) економити не тільки копійчини й одежу, а й духовну силу.., таланти й любов (Ірина Вільде); Мендель.. старався щадити на платі робітникам та фірманам (І. Франко). — Пор. 2. берегти́.

ОБЕРІГА́ТИ (вживати які-небудь заходи для захисту когось, чогось, запобігання чомусь небезпечному, небажаному, шкідливому), БЕРЕГТИ́, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОХОРОНЯ́ТИ, ЗАХИЩА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЗАСТРАХО́ВУВАТИ, ОГОРО́ДЖУВАТИ від чого і без додатка, рідше, СОКОТИ́ТИ діал., ВАРУВА́ТИ діал. — Док.: оберегти́, уберегти́ (вберегти́), охорони́ти, захисти́ти, припильнува́ти, застрахува́ти, огороди́ти. Ухопила вона його в обійми, тісно притулила до себе, немов хотіла сховати, оберегти від якоїсь лихої потужної сили (Леся Українка); Бійці Михайла полюбили; де він, там і вони були, Його від смерті берегли (В. Сосюра); М'яка підстилка з опалого листя охороняє їх (підсніжники) від замерзання (з посібника); Далеко тягся довгий ряд столів, поставлених надворі й прикритих зверху полотняним навісом на стовпчиках, щоб захищати од гарячого літнього сонця столи й високих гостей (І. Нечуй-Левицький); Я ж завжди В скруті якійсь біля тебе й від лиха тебе захищаю (переклад Б. Тена); Ці козаки висилали од себе в степи пікети й розвідки, і цим побитом пильнували край од татар і ногайців (О. Стороженко); Вдень вона (Катерина) становила його на ноги, навчала ходити, а вночі пильнувала сон (С. Чорнобривець); Мар'ян, коли б міг, огороджував би не тільки село, але й всю землю від лихого помислу і ока (М. Стельмах); Наближалося якесь небезпечне місце, бо ось Тимофій підкотив холоші, а нам велів переходити на передню талбу та сокотити ноги (Г. Хоткевич); Од огня варувала, од огня і од води (Словник Б. Грінченка). — Пор. 3. берегти́.

ПАМ'ЯТА́ТИ (тримати в пам'яті), ПАМ'ЯТУВА́ТИ розм., ТЯ́МИТИ розм., ТЯМУВА́ТИ розм., ТЯМКУВА́ТИ розм.; БЕРЕГТИ́, ЗБЕРІГА́ТИ (перев. із сл. пам'ять, згадка тощо). Я пам'ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну (В. Сосюра); Але й досі пам'ятую Ранок теплої весни (Я. Щоголів); — Це не може бути, аби ти геть усе забув. Прецінь мусиш щось тямити (Лесь Мартович); Малим ще, тямую, всі межі я знав. За мамою літом щодень тупцював (І. Франко); Лесь береже в пам'яті, як у книзі, усі ґрунти.., знає, хто у кого і скільки приорав скиб і що росте на кожній межі (М. Стельмах); Такими — в труді і дерзанні — Я вас у душі зберігаю, Оновлені землі, кохані — Простори з Дністра до Дунаю (М. Нагнибіда). — Пор. запам'ятати.