1. Приповідки або українсько-народня філософія

видіння

Хочеш видіння, то не йди на ярмарок, а в святиню.

Якщо хочеш поспілкуватися з Богом, то йди до церкви.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видіння — виді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. видіння — -я, с. Образ, що постає у свідомості, в уяві, а також у сні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видіння — див. галюцинація, міраж, фантом Словник чужослів Павло Штепа
  4. видіння — ВИДІ́ННЯ, я, с. Образ, що постає у свідомості, в уяві, а також у сні. Я, глянувши в напівзамерзле скло, грізне й барвисте вгледіла видіння (М. Бажан); Закриєш очі – і встають в уяві видіння гір, лісів, лугів, долин (І. Словник української мови у 20 томах
  5. ВИДІННЯ — • ВИДІННЯ , візія (від лат. visio — видіння) — літ. жанр, особливо поширений у часи середньовіччя. Побудоване на розповіді літ. героя, — як правило, "благочестивої" людини, — про "чудесну" подію, яка з ним трапилась уві сні або наяву, зустріч з богом... Українська літературна енциклопедія
  6. видіння — див. марево; привид Словник синонімів Вусика
  7. видіння — ВИДІ́ННЯ (образ, що постає в свідомості, уяві, а також у сні), МА́РЕВО, ПРИМА́РА, ВИ́ДИВО книжн., ФАНТАСМАГО́РІЯ книжн., ДИВОВИ́ДДЯ рідко; КОШМА́Р (про важке, страшне видіння). Словник синонімів української мови
  8. видіння — ВИДІ́ННЯ, я, с. Образ, що постає в свідомості, в уяві, а також у сні. Закриєш очі — і встають в уяві видіння гір, лісів, лугів, долин (Гонч., Вибр., 1959, 258); Сон був тривожний, неспокійний. Лихі видіння спливали одно за одним (Гур., Осок. друзі, 1946, 9). Словник української мови в 11 томах