1. Словник синонімів української мови

видіння

ВИДІ́ННЯ (образ, що постає в свідомості, уяві, а також у сні), МА́РЕВО, ПРИМА́РА, ВИ́ДИВО книжн., ФАНТАСМАГО́РІЯ книжн., ДИВОВИ́ДДЯ рідко; КОШМА́Р (про важке, страшне видіння). Докія скоріше прогнала тривожні марева й видіння, увійшла за чоловіком до хати (М. Стельмах); Сни та примари ніколи не бувають і не можуть бути.. об'єктивно-розсудними, діалектично-логічними (Леся Українка); Килина майже проснулась, та було їй так шкода розлучатися з солодким видивом (Є. Гуцало); Розплившися, пливуть в його уяві хворій Червоні ліхтарі зашарених облич; Підносяться шляхетні шпаги свіч; Рушає карнавал нічних фантасмагорій (М. Бажан); (Олеся:) О, знов!.. Спів це чи дивовиддя?.. Не чуть! (М. Кропивницький); Ночами його душили кошмари (І. Микитенко).

СОН (те, що сниться), СНОВИДІ́ННЯ, СНОВИ́ДДЯ, ВИДІ́ННЯ, МА́РЕННЯ, ПРИМА́РА (те, що приснилося). — Сон мені привидівся, дітки, ніби купалася я, а вода така чиста та тепла і враз — яма (П. Панч); Лежать, сплять хлопчики у владі своїх сновидінь (О. Гончар); — І це не видіння уві сні. Це — День Перемоги! — прошепотів я (П. Автомонов); Бунч покликав своїх друзів. Хай вони послухають, що має значити оте дивне марення (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видіння — виді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. видіння — -я, с. Образ, що постає у свідомості, в уяві, а також у сні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видіння — див. галюцинація, міраж, фантом Словник чужослів Павло Штепа
  4. видіння — ВИДІ́ННЯ, я, с. Образ, що постає у свідомості, в уяві, а також у сні. Я, глянувши в напівзамерзле скло, грізне й барвисте вгледіла видіння (М. Бажан); Закриєш очі – і встають в уяві видіння гір, лісів, лугів, долин (І. Словник української мови у 20 томах
  5. видіння — Хочеш видіння, то не йди на ярмарок, а в святиню. Якщо хочеш поспілкуватися з Богом, то йди до церкви. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ВИДІННЯ — • ВИДІННЯ , візія (від лат. visio — видіння) — літ. жанр, особливо поширений у часи середньовіччя. Побудоване на розповіді літ. героя, — як правило, "благочестивої" людини, — про "чудесну" подію, яка з ним трапилась уві сні або наяву, зустріч з богом... Українська літературна енциклопедія
  7. видіння — див. марево; привид Словник синонімів Вусика
  8. видіння — ВИДІ́ННЯ, я, с. Образ, що постає в свідомості, в уяві, а також у сні. Закриєш очі — і встають в уяві видіння гір, лісів, лугів, долин (Гонч., Вибр., 1959, 258); Сон був тривожний, неспокійний. Лихі видіння спливали одно за одним (Гур., Осок. друзі, 1946, 9). Словник української мови в 11 томах