життя
Гірке його життя, як полин.
Йому дуже тяжко живеться.
Життя вільне, як собаці на прив’язі.
Має підневільне життя.
Життя є школою, аби побороти матерію.
Людина вчиться все життя, як керувати своїми бажаннями.
Життя не є забавкою, а істиною.
Не можна легковажити життям.
Життя не має ціни, а воля дорожча за життя.
У неволі навіть життя немиле.
Життя сильнійше від правди.
Мається на увазі, що життя має більшу цінність, ніж правда.
Життя сильнійше від царя.
І царі є смертними. Вони не можуть керувати законами природи.
Життя чоловіка закоротке аби завести систему доброго правління.
Іронія, що люди не можуть створити доброї системи суспільного правління.
Коротке життя людське, а щастя ще коротше.
Умій цінити короткі хвилини щастя.
Радощі життя всегда будять журбу.
Бо нагадують про швидкоплинність людського життя.
Хто життя полюбив, той страх загубив.
Страх заважає жити.
Де є життя, там є й надія.
Підбадьорування свояків, коли хто в родині небезпечно хорий.
Де нема болю, там нема життя.
Біль є пересторогою, що тілу грозить небезпека.
Життя закоротке для щастя, а задовге на терпіння.
У щасті час скоро та непомітно минає, а у нужді та терпінню помало.
Життя, то їзда в невідоме.
Будучности нікому не вгадати.
Звання козаче, а життя собаче.
Чоловік повний відваги та посвяти, а живе злиденно.
Коби життя, а смерть прийде.
Смерть нас не мине.
Кожному життя миле.
Кожний береже свого життя та бажає жити.
Краще живому псові, як здохлому львові.
Живий пес тішиться життям, а неживий лев гниє.
Не то життя, що ледве тручається, а те, що солодко споминається.
Пережиті хвилі нашого життя, що врізались глибоко в нашу пам'ять споминається солодко.
Таке життя, як моє, неварт і печеної цибулі.
Дуже нужденне життя повне турбот.
Значення в інших словниках
- життя — життя́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- життя — Існування, буття, не смерть, поб. життя-буття, поживання, з. жилба, д. жи воття; (людини) вік; (святих) житіє, суч. життєпис, біографія, життєвий шлях; П. жива душа <�істота>, жм. дихання; ФР. шкура <н. Словник синонімів Караванського
- життя — Особлива форма руху матерії, яка характеризується обміном речовин і енергії, самовідновленням, саморозвитком, системним самоврядуванням. Словник термінів з агрофітоценології
- життя — [жиет':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
- життя — -я, с. 1》 Вища форма існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин, самооновлення, самовідтворення. || Існування всього живого; прот. смерть. 2》 Стан живого організму в стадії розвитку, зросту. 3》 Період існування кого-небудь; вік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- життя — життя́: ◊ відібра́ти собі́ життя́ вчинити самогубство (ст): Часами навіть вигадували різні історії. Наприклад, повідомили польську й жидівську пресу, що о 10 годині ранку жінка відбере собі життя, скочивши з даху готелю “Жорж”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- життя — (-я) с. Словник жарґонної лексики української мови
- життя — Динамічний стан організму, який полягає у неперервності процесів обміну матерією та енергією із зовнішнім середовищем; прояви ж.: харчування, дихання, виділення, збудливість, рух, розмноження, ріст. Універсальний словник-енциклопедія
- життя — ва́жити голово́ю (життя́м) чиєю (чиїм). Наражати кого-небудь на смертельну небезпеку. — Боже, він жартує! Ви ж головою важите своєю!.. Ховайтесь! Як хто прийде, то ви пропали!... Фразеологічний словник української мови
- життя — ЖИТТЯ — концепт, характерною особливістю якого є те, що він, попри притаманність багатьом філософським і релігійним вченням, не є, зазвичай, предметом експліцитних визначень і виявляє свій зміст у контексті різноманітних філософських тлумачень. Філософський енциклопедичний словник
- життя — ВІК (тривалість існування живого організму — людини, тварини, рослини; якийсь тривалий період цього існування), ЖИТТЯ́, ЛІТА́ мн., РО́КИ мн., ДНІ мн. ПОРА́ (період у рості, розвитку, існуванні когось, чогось). Тяжко, діти, Вік одинокому прожить (Т. Словник синонімів української мови
- життя — Життя́, -ття́, -ттю́, -ття́м, в житті́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- життя — ЖИТТЯ́, я́, с. 1. Існування всього живого; протилежне смерть. Ніякий звук життя не долітає В його в’язницю (Фр., XIII, 1954, 211); Я тут пізнав і полюбив природу, життя і сонце ніжно полюбив (Гонч., Вибр., 1959, 75). Словник української мови в 11 томах
- життя — Життя, -тя с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Єв. Мр. ІІІ. 4. Звання козаче, а життя собаче. Ном. № 790. Яке життя, така й смерть. Ном. № 7101. за життя = за живота. Словник української мови Грінченка