1. Приповідки або українсько-народня філософія

коли

Коли б ти і в старцях щастя не мав.

Прокльон.

Коли за все візьмешся, то нічого не зробиш.

Повчають, щоб не робили багато справ одночасно.

Колись і перед моїм вікном сонечко зійде.

Колись і до мене прийде щастя.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коли — коли́ 1 прислівник незмінювана словникова одиниця вживається також як сполучне слово коли́ 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. коли — пр., (?) в якій порі?, в який час?; ЖМ. колинебудь <н. зайди коли до нас>, іноді <н. було коли скаже>; ФР. як <н. як я був юнак>; Ч. аж ось, як ось <н. коли гульк>; СП. тоді як <н. коли я біг>, якщо, раз <н. коли на те пішло>. Словник синонімів Караванського
  3. коли — I присл. 1》 часу. В який час. || Уживається в питальних реченнях. || У риторичних запитаннях і вигуках, що припускають негативну відповідь. || З підсилювальними частками ж, то. Є коли — достатньо часу. Нема коли — немає вільного часу; ніколи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коли — КОЛИ́¹, присл. 1. часу. В який час. Співай же їм, мій голубе, Про Січ, про могили, Коли яку насипали, Кого положили (Т. Шевченко); Коли, як і чому понесло Коржа з України аж до Сибіру – того ніхто не знав, та й він сам не любив про це розводитись (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. коли — за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля). Дуже давно, у дуже давні часи. — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний); Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)... Фразеологічний словник української мови
  6. коли — І́НОДІ (у деяких невизначених проміжках часу, в якийсь певний момент; у деяких випадках), І́НКОЛИ, ЧА́СОМ, ЧАСА́МИ, ЗРІ́ДКА, ЧАС ВІД ЧА́СУ, ЧАС ДО ЧА́СУ, ВІД ЧА́СУ ДО ЧА́СУ, КОЛИ́-НЕ-КОЛИ́, ПОДЕ́КУДИ, В І́НШИЙ ЧАС, І́НШИЙ РАЗ, ДЕ́КОЛИ розм. Словник синонімів української мови
  7. коли — Коли́, присл.; коли́ б, коли́ ж, коли́ то Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. коли — КОЛИ́¹, присл. 1. часу. В який час. Співай же їм, мій голубе. Про Січ, про могили. Коли яку насипали. Кого положили (Шевч., I, 1951, 59); Черниш аж тепер помітив, що вдарив його міною, яка не знати коли і яким чином опинилася у нього в руці (Гончар... Словник української мови в 11 томах
  9. коли — Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Макс. Коли хліб, тоді й розум. Ном. № 1364. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Макс. Словник української мови Грінченка