крик
Більше крику, як зойку.
Більше робить крику, як болить.
Він до мене з криком та з фуком, а я його буком — та буком.
Насміхання. Він мене сварив, а я його бив.
За великий крик, на той пшик.
За малу дрібницю, велика сварка.
Криком огню не вгасиш.
Сам крик нікому не поможе, треба діла.
Кого болить, той кричить.
Кому треба ратунку, той упоминається.
На твій крик, я вже звик.
Я тебе добре знаю і ти мене криком не зворушиш.
Репетує, як на пуп.
Кричить, якби його в животі боліло.
Хіба воли ревуть, як ясла повні?
Вдоволений чоловік нічого не впоминається, а тілько покривджений.
За вашим шепотом і нашого крику не чути.
Іронія, коли хтось дуже голосно говорить, і через це не чути інших людей.
Криком далеко зайти не мож.
Криком багато досягнути не можна.
Криком дуба не зрубаєш.
Криком справи не вирішиш.
Значення в інших словниках
- крик — (звук сильного голосу) розм. репет, гук, (зі сваркою) гримання, (з плачем) лемент, (пронизливий) виск, вереск. Словник синонімів Полюги
- крик — крик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- крик — Галас, гамір, ґвалт, лемент, репет, гармидер, шарварок, волання, кричання; (дикий) ревище; (пронизливий) вереск, виск; (у розпачі) зойк, зойкіт, йойк; (нервозний) зик; (окремий) вигук; (суперечка) сварка, лайка; крикнява. Словник синонімів Караванського
- крик — I вигук, вигуки, викрик, викрики, волання, голосіння, голосьба, зойк, зойки, лемент, покрик, покрики, покрикування, репет, репетування, скрик, скрики, скрикування II див. гамір; звучання Словник синонімів Вусика
- крик — I -у, ч. 1》 Сильний різкий звук голосу; зойк. || Вигук (у 1 знач.), вигуки. || Поклик. || Гамір, галас. || Ґвалт, лемент. || Про різкі звуки тварин, птахів. 2》 перев. у сполуч. зі сл. серце, душа, перен. Про вияв відчаю, сильного душевного переживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крик — КРИК¹, у, ч. 1. Сильне різке застосування голосу; зойк. Там [у пеклі] чутні жалобнії крики, Там мука грішним не мала (І. Котляревський); Йому важко було слухати дитячий крик, важко було дивитись на гармидер в хаті (І. Словник української мови у 20 томах
- крик — бра́ти / взя́ти кри́ком. Домагатися, досягати чого-небудь, приголомшуючи голосними вигуками, лайкою. Якби криком брать, так кого б ми до рук не прибрали! (Укр.. присл..). до кри́ку. Дуже сильно, боляче. Стиснулось серце до крику... (В. Фразеологічний словник української мови
- крик — ВИ́ГУК (голосно вигукнуте слово, фраза або звук, який передає певне почуття), ВИ́КРИК, О́КЛИК, КРИК, ПО́КРИК, О́КРИК, ПО́КЛИК, ПО́ГУК. Назустріч підносяться очі й обличчя. Захоплені вигуки (М. Бажан); Без радісних співів і викриків.. Словник синонімів української мови
- крик — Крик, кри́ку, у -кові; кри́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крик — КРИК, у, ч. 1. Сильний різкий звук голосу; зойк. Там [у пеклі] чутні жалобнії крики. Там мука грішним не мала (Котл., І, 1952, 134); Йому важко було слухати дитячий крик, важко було дивитись на гармидер в хаті (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- крик — Кри́к, -ку м. Крикъ. Не мала баба клопоту та купила порося: порося у квік, а ваба у крик. Ном. № 10058. Як ось: трус, галас, крик! Гул.-Арт. криком кричати. Громко кричать. Крипом кричала: пробі ратуйте! Словник української мови Грінченка