люди

Аби люди, а піп буде.

Коби була громада, а піп до неї прийде.

Більше люда — більше чуда.

Більше людей, більше й пригод між ними.

Буває людина, гірш, як худобина.

Є люди, що поводяться гірш звірюки.

Взяли люди більше в зуби.

Обмовляють, обчернюють.

Голос народу — голос Божий.

Що громада ухвалить, те певне згідне з волею Божою.

Є люди, є й людиска.

Є добрі і лихі.

Зле з людьми, а без людей іще гірше.

Самому прикро жити без ніякого товариства.

Т малі люди виростають.

І невидні люди стають славними. І бідні дорабляються.

Люди і риба, якби тримали рот запертий, то були б безпечні.

Не дали б себе зловити, риба на вудку, а люди на брехні.

Люди — людьми.

Все однакі.

Людей багато, а землі мало, то де ж тут гараздові бути?

Землі мало, то й добра годі ждати. Наші хлібороби в ріднім краю жили на маленьких клаптиках землі, тому й нужду терпіли, бо не було де заробити, а земля не годна була прокормити їх. Брак землі витворив сільський пролєтаріят, а тоже і еміграцію в чужі краї.

Люди не татари.

Люди поможуть в потребі, а не як татари колись рабували та вбивали.

Люди ніч розбирають.

Натяк гостям, що б забирались, бо пора спати.

Людей радься, а свій розум май.

Вислухай чужих порад, та сам розваж, як тобі робити.

Людям не бракує сили, але волі.

Народ дуже сильний, та не має волі стати солідарно за свої слушні права.

Мруть люди і нам так буде.

Природний порядок, люди умирати мусять.

На кого Бог, на того й люди.

Хто не має щастя, проти того й люди, бо не поможуть йому.

На теж Бог нічку дав, щоб по праці люд спочивав.

Ніч призначена на спочинок по щоденних трудах.

Окаянні люди; коршма горить, а вони руки гріють.

Нарікання жида, якому горіла коршма, а нарід був байдужний на це.

Раз на віку спіткнувся, та й те люди бачуть.

Раз прогрішився, та люди наговоритися не годні.

Хто з людьми держить, той не тужить.

Хто живе у приязні з людьми, тому й поможуть в потребі.

Як би люди не мерли, то б небо підперли.

Було б їх дуже багато.

Як люди Богу, так Бог людям.

Люди грішать, тому й за кару бідують.

Як ми людям, так люди нам.

Одні другим відплачуються, за добре—добром, а за зло—лихом.

В людях Ілля, а вдома свиня.

Хоч у людях Ілля, та вдома свиня.

На людях поводить себе добре, а вдома — погано.

Добрі люди помагають один другому.

Про добрих людей.

Добрі люди умирають, а діла їх живуть.

Добрі діла є безсмертними.

Люди більше дурні, чим злобні.

Люди творять зло по своїй дурноті.

Люди були б щасливі, якби мали розум.

Бо не робили б поганих вчинків.

Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати — хоч зимуй.

Жартує гість, якого добре приймають.

Люди дякують дощеві, а подорожній його лає.

Дощ дасть людям гарний врожай, але подорожньому важко їхати під дощем.

Люди жать, а ми на межі лежать.

Люди працюють, а ми відпочиваємо.

Люди зміняються, а людська природа остає однакова.

На зміну одному поколінню приходить інше, але люди залишаються такими ж самими.

Люди орать, а ми руками махать.

Люди працюють, а ми дармуємо.

Люди судять не по словам, а по ділам.

Людей оцінюють по тому, як вони працюють, а не що обіцяють зробити.

Люди суть людьми, а не богами.

Всі люди грішні.

Людське життя дуже коротке, а щастя ще коротше.

Хвилини щастя є дуже короткими, тому треба вміти цінувати їх.

Людям горе, а чортам радість.

Лихі люди радіють з горя інших.

Ми всі божі люди, а до діявола на службу лиш пішли.

Виправдовуються люди про свої гріхи.

Не будь тією людиною, що догори щетиною.

Не будь тим, хто робить наперекір усім людям.

Не тільки людей, що Тома і Тадей.

Не звертайте на них уваги, вони не є прикладом.

Недобрі люди навмисне перешкоджають один другому.

Про поганих людей.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люди — (певна кількість осіб) народ, публіка, розм. люд, (часто зі словом хрещений,) мир. Словник синонімів Полюги
  2. люди — лю́ди множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  3. люди — мн. до ЛЮДИНА, (залежно від оточення) селяни, робітники, парафіяни, вірні, іс. кріпаки тощо. Словник синонімів Караванського
  4. люди — -ей, мн. (одн. людина, -и, ж.). 1》 Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці. || Ці істоти у протиставленні іншим істотам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. люди — ЛЮ́ДИ, е́й, мн. (одн. люди́на, и, ж.). 1. Живі істоти, що володіють мовою, мають свідомість, виготовляють і використовують знаряддя праці. Словник української мови у 20 томах
  6. люди — Лю́ди, -де́й, лю́дям, людьми́, на лю́дях Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. люди — ЛЮ́ДИ, е́й, мн. (одн. люди́на, и, ж.). 1. Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці. Словник української мови в 11 томах