1. Великий тлумачний словник сучасної мови

люди

лю́ди

-ей, мн. (одн. людина, -и, ж.).

1》 Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці.

|| Ці істоти у протиставленні іншим істотам.

|| звичайно з означ. Особи, що належать до певної суспільної групи, середовища.

|| з означ. Особи, об'єднані певними, характерними або спільними ознаками.

|| звичайно з числ. або означ. Певна або велика кількість осіб.

2》 Сторонні, інші особи у протиставленні суб'єктові.

|| Особи, що оточують певного суб'єкта.

|| Особи, знайомі певному суб'єктові.

|| Особи, що мають справу з певним суб'єктом.

|| Особи, з якими певний суб'єкт зв'язаний якими-небудь обов'язками (господарі, наймачі тощо).

|| Уживається у значенні узагальнення, узагальненого звертання (часто з означенням добрі).

3》 Особи, що працюють у якій-небудь галузі виробництва; працівники.

|| Особовий склад війська, жива сила (на противагу техніці).

4》 з означ., іст. Різні категорії вільного та особисто залежного населення у феодальному суспільстві.

|| Особи, які перебували в особистій залежності від пана; кріпаки.

|| заст. Чоловіки у протиставленні жінкам.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люди — (певна кількість осіб) народ, публіка, розм. люд, (часто зі словом хрещений,) мир. Словник синонімів Полюги
  2. люди — лю́ди множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  3. люди — мн. до ЛЮДИНА, (залежно від оточення) селяни, робітники, парафіяни, вірні, іс. кріпаки тощо. Словник синонімів Караванського
  4. люди — ЛЮ́ДИ, е́й, мн. (одн. люди́на, и, ж.). 1. Живі істоти, що володіють мовою, мають свідомість, виготовляють і використовують знаряддя праці. Словник української мови у 20 томах
  5. люди — Аби люди, а піп буде. Коби була громада, а піп до неї прийде. Більше люда — більше чуда. Більше людей, більше й пригод між ними. Буває людина, гірш, як худобина. Є люди, що поводяться гірш звірюки. Взяли люди більше в зуби. Обмовляють, обчернюють. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. люди — Лю́ди, -де́й, лю́дям, людьми́, на лю́дях Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. люди — ЛЮ́ДИ, е́й, мн. (одн. люди́на, и, ж.). 1. Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці. Словник української мови в 11 томах