1. Приповідки або українсько-народня філософія

лік

Бог лічить, а лікар надгороду бере.

Вірування народу, що Бог лічить хорого, а лікар лише бере надгороду, бо жаден лікар не ручить, що вилічить.

Вилічився на один бік.

Не вилічився зовсім, а противно умер.

Від стогнання хорому не легше, а від ліків.

Хорі звичайно стогнуть, хоч це їм не помагає,- а лише ліки помагають.

За дешевий лік, короткий вік.

Хто шукає таного лікарства, той скоро помре.

І полин ліком стає.

Хоч і гіркий, а в кім є лікарство на певну хоробу.

Кому на вік, тому й на лік.

Кому призначено жити, той і лікарство найде.

Легше зранити, як вилічити.

Легше когось ушкодити, чим помогти йому ліком.

Рятований два рази умирає, а нерятований лише раз.

Рятуючи хорого, продовжуємо його життя.

Що не дасться вилічити, те муситься витерпіти.

Як лік не помагає, то треба терпіти біль.

Що одному стає ліком, те другому може бути гробом.

На ріжні слабости є ріжні ліки. Один лік не лічить усіх недуг.

Я знаю, що мені не на лік, а на тамтой бік.

Мені вже лікарства не поможуть, я мушу йти у інший світ.

Як ножем пробито, то найдуться ліки — а як зза кохання, то пропала на віки.

Лік на рани тіла не поможе на рани душі.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лік — лік 1 іменник чоловічого роду лічба лік 2 іменник чоловічого роду ліки рідко Орфографічний словник української мови
  2. лік — Лік. Ліки. Найважнійшим ліком на сю народну хоробу є, безперечно, совістна і уміла публіцистична праця (Б., 1895, 7, 3); / помічний засіб, засіб зарадити (чомусь). Вона душею — артистка, хоч її твори не здобудуть собі, може, європейської слави. Українська літературна мова на Буковині
  3. лік — 1. лічба, рахуба, рахунок; число, кількість; (дія) обрахунок, підрахунок, лічення; 2. (від хвороби) див. ЛІКИ. Словник синонімів Караванського
  4. лік — I -у, ч. 1》 Те саме, що лічіння; лічба. Вести лік чомусь. Без ліку — про велику кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. 2》 Результат, наслідок підрахунків. II -у, ч., рідко. Те саме, що ліки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лік — 1. див. лице 2. це лічба і див. лікарство Словник чужослів Павло Штепа
  6. лік — ЛІК¹, у, ч. 1. Те саме, що лічі́ння; лічба. Ступай сіромо – геть за обрій, за частоколи тайгові, останній лік іде недобрий і тлумить душі, ледь живі (В. Словник української мови у 20 томах
  7. лік — без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Фразеологічний словник української мови
  8. лік — ПІ́ДСУМОК (сума, кількість, одержувана внаслідок підрахування), РАХУ́НОК, ПІДРАХУ́НОК, ЛІК розм. Щойно підбито підсумки першого кварталу (з газети); "В бутині робив півтретя місяця, а на рахунку вийшло, що ще винен підприємцеві 12 левів..." (Г. Словник синонімів української мови
  9. лік — Лік, -ку; лі́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. лік — ЛІК¹, у, ч. 1. Те саме, що лічі́ння; лічба. Збилися куми з ліку, коли несли найменшого хрестити, нарекли наздогад Степаном (Гончар, Таврія, 1952, 14); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам. Словник української мови в 11 томах
  11. лік — Лік, -ку м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. МВ. 22. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. Федьк. ліком остатись. Словник української мови Грінченка