1. Приповідки або українсько-народня філософія

молоти

Бувай здоров, коли змолов, а я нараз, тай за тобою зараз.

Коли не на руку виходити з кимсь з хати.

Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.

Ніколи не робили нічого до ладу його родичі, тай він не буде. Збіжжя чистять перед меленням, а муку пересівають перед печенням хліба.

Поки йому змелеться, то тобі скрутиться.

Заки на нього прийде черга, то ти потерпиш.

Язиком хоч мели, а рукам волі не давай.

Говори що хочеш, а до бійки не вдавайся.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молоти — моло́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. молоти — (що) перемелювати; П. клепати <�теліпати, плескати, ляпати> язиком, патякати, шеретувати, сікти язиками, точити язики, теревенити, плести сухого дуба. Словник синонімів Караванського
  3. молоти — див. говорити Словник синонімів Вусика
  4. молоти — [молотие] меил'у, мелеиш; нак. меили, меил'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. молоти — мелю, мелеш, недок., перех. і без додатка. 1》 Перетворювати на борошно зерно, роздрібнюючи, розтираючи його. || Роздрібнюючи, розтираючи що-небудь, перетворювати на порошок. 2》 перен., фам. Верзти нісенітницю; теревенити. Молоти язиком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. молоти — МОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, недок., що і без прям. дод. 1. Перетворювати на борошно зерно, роздрібнюючи, розтираючи його. Млин меле – мука буде; язик меле – біда буде (Номис); – Що маєш молоти? – завзято вигукував мельник. – Маємо кукурудзу... Словник української мови у 20 томах
  7. молоти — молоти: ◊ молоти як катери́нка → катеринка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. молоти — як млин ме́ле, зі сл. говори́ти, тарато́рити і под., зневажл. Не думаючи, не розбираючись, швидко, беззмістовно і т. ін. — Скоріше Тересва попливе назад, аніж якась інша партія, крім аграрної, вам (селянам) допоможе..— Говорить, як млин меле! — звідкись почув Яків. Пронісся сміх (І. Чендей). Фразеологічний словник української мови
  9. молоти — ВЕРЗТИ́ розм. (говорити, розповідати щось нерозумне, беззмістовне), ПЛЕСТИ́ розм., МОЛО́ТИ розм., ЛЯ́ПАТИ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВАРНЯ́КАТИ зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., ТОРО́ЧИТИ зневажл., ВЕРЗЯ́КАТИ зневажл., НЕСТИ́ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  10. молоти — Моло́ти, мелю́, ме́леш, ме́ле, ме́лють; моло́в, моло́ла; мели́, мелі́ть; ме́лючи; ме́лений і мо́лотий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. молоти — МОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, недок., перех. і без додатка. 1. Перетворювати на борошно зерно, роздрібнюючи, розтираючи його. Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде (Номис, 1864, № 1124); — Що маєш молоти? — завзято вигукував мельник. Словник української мови в 11 томах
  12. молоти — Моло́ти, мелю́, -леш гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6057. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. Чуб. І. 248. Словник української мови Грінченка