мужик
Мужик богатий, як віл рогатий.
Про злого багача, від якого не можна чекати добра.
Мужик землю засіває, а пан хліб поїдає.
Селянин працює, а врожай дістається панові.
Мужика в день обдери, а в ночи він обросте.
Хоч і великі данини стягай з хлібороба, то він того не відчуває, бо і в полі і в скотарстві йому прибуває. Мужик—хлібороб—селянин.
Мужик гараздові не хоче терпіти, а біді мусить.
Коли добре, то хоче ще ліпшого, а як біда, то сидить тихо, щоб більшої біди не наробив.
Мужик, до всього привик.
Він привик був на неволю, голод і холод і до свободи тоже привик.
Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився.
Із панщизняних часів, коли селяне робили панщину, а пани знущались над ними.
Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча.
Селяне є простодушні і що думають, те й говорять, а пани говорять — масненько, щоб використати легковірність другого.
Я мужицького роду, пю горілочку як воду.
Хвалився пияк. Пани з жидами умисне розпиячували нарід, щоб тим держати його в темноті та бідноті і легше використовувати.
Значення в інших словниках
- мужик — мужи́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мужик — Селянин, г. хлоп, фр. Іван; зн. селюк, г. селепко; Р. чоловік, мужчина. Словник синонімів Караванського
- мужик — див. селянин; хлібороб; чернь Словник синонімів Вусика
- мужик — [мужик] -жиека, м. (на) -жиеков'і/-жиеку, мн. -жиеки, -жиек'іў Орфоепічний словник української мови
- мужик — -ика, ч. 1》 заст., розм. Селянин. 2》 перен., заст., зневажл., лайл. Про невиховану, грубу людину; селюк. 3》 заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. 4》 діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мужик — Посполитий, селюх, селянин, гевал, див. хлоп Словник чужослів Павло Штепа
- мужик — МУЖИ́К, а́, ч. 1. заст., розм. Селянин. Пани б'ються, а в мужиків чуби болять (Номис); Вона любила це все [роботу в школі], як любить мужик оранку, жнива або тверду лаву, на якій спочиває (М. Словник української мови у 20 томах
- мужик — мужи́к вул. пам'ятник Іванові Федорову (на вулиці Підвальній)(Лучук): Здибаємося під мужиком (Лучук) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мужик — А, ч. 1. Звертання до чоловіка. Мужик, відійди. 2. злоч. Порядна людина на зоні. Колян — свій мужик. Словник сучасного українського сленгу
- мужик — (-а) ч.; мол. Хлопець, молодий чоловік (уживається при звертанні). БСРЖ, 360; ПСУМС, 45 Словник жарґонної лексики української мови
- мужик — ПРОСТО́ЛЮ́ДИН заст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬ розм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Й зневажл., ЧУПРУ́Н зневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження). Словник синонімів української мови
- мужик — Мужи́к, -ка́, -жи́че! -жики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мужик — МУЖИ́К, а́, ч. 1. дорев., розм. Селянин. Пани б’ються, а в мужиків чуби болять (Номис, 1864, № 1304); Вона любила це все [роботу в школі], як любить мужик оранку, жнива або тверду лаву, на якій спочиває (Коцюб. Словник української мови в 11 томах