1. Приповідки або українсько-народня філософія

незмінний

Лис хоч і поліниться, та натура його не зміниться.

Він може стратити шерсть і колір, але не жажду крови.

І в Парижу не зроблять з вівса рижу.

Природи не зміниш. Париж—столиця Франції.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незмінний — незмі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незмінний — Такий самий; (- бажання) сталий; (- сталу рису) неодмінний, обов'язковий; (- посаду) беззмінний, постійний; (- рішення) невідворотний, г. невідкличний; (указ) непорушний, непохитний; (борець) незрадливий, вірний, відданий. Словник синонімів Караванського
  3. незмінний — [неизм’ін:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. незмінний — -а, -е. 1》 Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. 2》 Який є постійним атрибутом кого-, чого-небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов'язковий, неодмінний. 3》 Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. незмінний — НЕЗМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. Минають віки, волею людей змінюється географія степу, іншими люди стають, і вітри, і трави... Словник української мови у 20 томах
  6. незмінний — ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Словник синонімів української мови
  7. незмінний — Незмі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. незмінний — НЕЗМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. Минають віки, волею людей змінюється географія степу, іншими люди стають, і вітри, і трави... Словник української мови в 11 томах
  9. незмінний — Незмінний, -а, -е Неизмѣняемый; неизмѣнный. Словник української мови Грінченка