незмінний
незмі́нний
-а, -е.
1》 Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий.
2》 Який є постійним атрибутом кого-, чого-небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов'язковий, неодмінний.
3》 Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким-, чим-небудь.
|| Який не проходить, не покидає кого-небудь; постійний.
4》 Завжди вірний кому-небудь, своїм принципам, переконанням і т. ін.; відданий.
|| Який свідчить про вірність, відданість кому-, чому-небудь.
5》 лінгв. Який не має форм словозміни.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незмінний — незмі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- незмінний — Такий самий; (- бажання) сталий; (- сталу рису) неодмінний, обов'язковий; (- посаду) беззмінний, постійний; (- рішення) невідворотний, г. невідкличний; (указ) непорушний, непохитний; (борець) незрадливий, вірний, відданий. Словник синонімів Караванського
- незмінний — [неизм’ін:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- незмінний — НЕЗМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. Минають віки, волею людей змінюється географія степу, іншими люди стають, і вітри, і трави... Словник української мови у 20 томах
- незмінний — Лис хоч і поліниться, та натура його не зміниться. Він може стратити шерсть і колір, але не жажду крови. І в Парижу не зроблять з вівса рижу. Природи не зміниш. Париж—столиця Франції. Приповідки або українсько-народня філософія
- незмінний — ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Словник синонімів української мови
- незмінний — Незмі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- незмінний — НЕЗМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. Минають віки, волею людей змінюється географія степу, іншими люди стають, і вітри, і трави... Словник української мови в 11 томах
- незмінний — Незмінний, -а, -е Неизмѣняемый; неизмѣнный. Словник української мови Грінченка